«40 днів тиску» чи інформаційна кампанія: операція СБУ викликає паніку в Росії через паливну кризу

У мережі активно обговорюють нібито 40-денний план СБУ з системного тиску на критичну інфраструктуру Росії. Експерти заявляють про ризики паливного дефіциту, черг на АЗС та посилення економічних проблем у РФ.



У публічному просторі з’явилися заяви про нібито масштабну 40-денну операцію Служби безпеки України, спрямовану на системний тиск на критичну інфраструктуру Російської Федерації. Йдеться про кампанію, яку президент Володимир Зеленський, за повідомленнями окремих коментаторів, доручив реалізувати СБУ.

Ці твердження активно поширює політичний експерт Олексій Курпас, який заявляє, що така стратегія може мати довготривалий економічний ефект і впливати на внутрішню стабільність Росії.

За словами експерта, ідея «40-денного тиску» полягає в тому, щоб змусити Росію щоденно відчувати наслідки продовження війни не лише на фронті, а й у власному тилу. У цьому контексті особливу роль, на думку коментатора, відіграють дії українських спецслужб, спрямовані на ураження логістичних і промислових об’єктів.

У заявленій логіці кампанії йдеться про вплив на нафтову інфраструктуру, системи протиповітряної оборони, транспортну логістику та об’єкти військового виробництва. Саме ці елементи, як стверджується, формують основу здатності держави вести тривалі бойові дії.

Окремо підкреслюється, що удари по нафтогазовій галузі можуть мати значний економічний ефект. У подібних заявах стверджується, що перебої з паливом здатні впливати на аграрний сектор, промисловість і внутрішні перевезення, створюючи додатковий тиск на економіку.

Водночас жодних офіційних підтверджень існування саме 40-денного формалізованого плану СБУ у відкритих джерелах не оприлюднено. Також не наводяться документи чи заяви офіційних структур, які б підтверджували формат «безперервної кампанії» в озвученому вигляді.

Попри це, у публічних дискусіях регулярно згадується активізація дій українських сил у напрямку ураження об’єктів, пов’язаних із військовою та енергетичною інфраструктурою Росії. Такі операції розглядаються як частина ширшої стратегії тиску на ресурси, що забезпечують ведення війни.

Автори подібних оцінок стверджують, що ключова мета полягає у зниженні здатності противника підтримувати військову логістику та виробничі ланцюги. Водночас підкреслюється, що це не разові дії, а тривалий процес, який може мати накопичувальний ефект.

У російських регіонах тим часом періодично з’являються повідомлення про локальні перебої з паливом та зростання навантаження на інфраструктуру постачання. Однак офіційні джерела РФ зазвичай пояснюють такі явища внутрішніми логістичними факторами або сезонними коливаннями попиту.

У будь-якому випадку експерти сходяться на думці, що енергетична інфраструктура залишається одним із ключових елементів економічної стабільності, а будь-які порушення в цій сфері мають широкий ефект для промисловості, транспорту та сільського господарства.

Остаточні висновки щодо масштабів і наслідків подібних кампаній можливі лише після перевірки офіційними даними та довгострокового аналізу економічних показників.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "«40 днів тиску» чи інформаційна кампанія: операція СБУ викликає паніку в Росії через паливну кризу".

Матеріал підготував(-ла): Андрій Дрозд

Новину опубліковано: 30 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Скандал у 155-й бригаді: втеча командира, кримінальна справа та розслідування подвійного вбивства

Сухопутні війська вперше відреагували на резонансну ситуацію навколо військової частини А5001, де правоохоронці перевіряють можливу причетність військовослужбовців до тяжкого злочину.

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.

Чи можна пити квас щодня: дієтолог пояснила, кому він приносить користь, а кому може серйозно нашкодити

Натуральний квас містить пробіотики, вітаміни та антиоксиданти, але підходить не всім. Дієтолог розповіла, скільки його можна пити та кому краще повністю відмовитися від напою.

Німеччина відкрила нові можливості для українських водіїв: права тепер можна обміняти без іспитів

Тисячі українців зможуть заощадити сотні євро та уникнути повторного навчання, а теоретичний іспит для нових водіїв відтепер дозволено складати українською мовою.

Дешеві смартфони під загрозою зникнення: бум ШІ може залишити ринок без бюджетних моделей уже до 2027 року

Стрімке зростання попиту на пам’ять для ШІ-серверів спричинило глобальний дефіцит DRAM. Смартфони до $200 можуть зникнути, а ціни на техніку різко зростуть уже найближчими роками.

Незабаром звичного HDMI буде замало: чому нові телевізори отримають інший роз'єм і чи доведеться купувати нову техніку

Телевізори нового покоління стають потужнішими, підтримують дедалі вищу якість зображення та нові функції. Разом із цим змінюються й стандарти підключення, а на зміну нинішньому HDMI поступово приходить новий формат.

Європейські новини:

«Не прославляйте тих, хто завдав нам болю»: у Польщі зробили гучну заяву до річниці Волинської трагедії

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту на Волинь закликав Україну до відвертого діалогу, ексгумації жертв і переосмислення історичної пам'яті, наголосивши, що лише правда допоможе зберегти дружбу між двома народами.

Німеччина відкрила нові можливості для українських водіїв: права тепер можна обміняти без іспитів

Тисячі українців зможуть заощадити сотні євро та уникнути повторного навчання, а теоретичний іспит для нових водіїв відтепер дозволено складати українською мовою.

Patriot для України можуть почати виробляти в Європі: Німеччина стає головним кандидатом на стратегічний проєкт

Виробництво ракет-перехоплювачів для української ППО можуть розгорнути в Німеччині, що здатне суттєво пришвидшити постачання, зміцнити безпеку Європи та закласти основу для майбутнього оборонного партнерства.