Кабінет Міністрів України офіційно розглянув електронну петицію, яка закликала запровадити пріоритетне бронювання для громадян, що повертаються з-за кордону. Ініціатива зібрала понад 25 тисяч підписів і привернула увагу до однієї з найчутливіших тем останнього часу — дефіциту кадрів та повернення українців на внутрішній ринок праці.
Уряд у своїй відповіді окреслив позицію доволі чітко: сама по собі ідея підтримки громадян, які повертаються в Україну, відповідає державній стратегії, але механізм бронювання не може бути автоматичним чи прив’язаним лише до факту повернення з-за кордону.
Ключовий акцент зроблено на чинному законодавстві щодо мобілізаційної підготовки та бронювання. Відповідно до нього, базовою умовою для отримання відстрочки є наявність офіційних трудових відносин із підприємством, яке має статус критично важливого для економіки або оборонного сектору.
Фактично це означає, що людина, яка повертається з-за кордону, не отримує жодних автоматичних переваг. Спочатку вона має приїхати в Україну, офіційно працевлаштуватися, і лише після цього роботодавець може ініціювати процедуру бронювання відповідно до встановлених правил.
Уряд підкреслює, що головним пріоритетом державної політики залишається інтеграція вже наявного населення у внутрішній ринок праці, а також підтримка молоді, жінок і ветеранів. При цьому залучення іноземної робочої сили розглядається лише як додатковий інструмент у разі гострого кадрового дефіциту.
У цьому контексті Кабмін вже затвердив Стратегію зайнятості населення до 2030 року та працює над довгостроковим проєктом економічного розвитку під умовною назвою «Економіка майбутнього». Обидва документи передбачають більш гнучкі підходи до ринку праці, але не змінюють базових принципів бронювання.
Окремо уряд звертає увагу на те, що трансформаційні зміни в економіці, переміщення населення та руйнування підприємств внаслідок війни створюють складний баланс між потребою в кадрах і вимогами безпеки. Саме тому держава намагається вибудувати систему, де бронювання прив’язане не до статусу громадянина, а до реального внеску в критичні галузі.
На тлі цієї відповіді також нагадуються ширші процеси, які впливають на міграційну політику. Україна разом із європейськими партнерами розробляє механізми регулювання перебування громадян за кордоном, включно з угодами про реадмісію, які передбачають процедури повернення осіб у разі порушення міграційних правил.
Водночас у Європейському Союзі тривають дискусії щодо продовження тимчасового захисту для українців, який нині планують пролонгувати до березня 2028 року. Паралельно обговорюються можливі зміни щодо його застосування до різних категорій громадян, зокрема військовозобов’язаних.
Таким чином, питання повернення українців з-за кордону та їхнього подальшого працевлаштування стає частиною ширшої державної політики, де поєднуються економічні потреби, ринок праці та безпекові чинники. І хоча запит суспільства на більш гнучкі механізми підтримки повернення громадян залишається високим, уряд наразі пропонує модель, у якій ключову роль відіграє не статус людини, а її офіційна інтеграція в економіку країни.