Кампанія України із завдання ударів безпілотниками по російській нафтопереробній інфраструктурі призвела до масштабної паливної кризи в Росії. За оцінкою британського видання Financial Times, дефіцит бензину та дизельного пального вже безпосередньо торкнувся близько 50 мільйонів людей, що становить приблизно 35% населення країни.
Видання зазначає, що нинішня ситуація стала однією з найсерйозніших для російського паливного ринку з останніх років існування Радянського Союзу. Обмеження на продаж пального вже запроваджені у більшості регіонів РФ, а влада окремих суб'єктів була змушена вдатися до нормування реалізації бензину.
Удари по НПЗ кардинально змінили ситуацію
За даними Financial Times, переломним моментом стало суттєве нарощування Україною атак на російські нафтопереробні заводи, яке розпочалося у травні. Відтоді українські безпілотники уразили десять найбільших НПЗ Росії, серед яких і Омський нафтопереробний завод — найбільше підприємство такого типу в країні.
Саме пошкодження ключових об'єктів нафтопереробки спричинило різке скорочення виробництва пального всередині Росії. Оскільки НПЗ є основою забезпечення внутрішнього ринку бензином і дизельним пальним, перебої в їхній роботі швидко позначилися на всьому ланцюгу постачання.
До 40% потужностей нафтопереробки можуть бути виведені з експлуатації
Точні масштаби втрат оцінити непросто через засекречення офіційної статистики. Проте, як зазначає Financial Times, більшість незалежних аналітиків вважає, що внаслідок українських атак тимчасово виведено з експлуатації від 20% до 40% російських потужностей із переробки нафти.
Керівник енергетичних та кліматичних досліджень Київської школи економіки Борис Додонов повідомив, що у червні російські НПЗ переробляли в середньому близько 4,1 млн барелів нафти на добу. Це на 28% менше середнього показника за останні п'ять років і приблизно на 35% нижче від номінальної виробничої потужності галузі.
Такі цифри свідчать про суттєве зниження ефективності всієї системи нафтопереробки країни.
Дефіцит пального охопив більшість регіонів Росії
До початку липня обмеження на продаж пального були запроваджені вже у більшості російських регіонів. В окремих суб'єктах РФ місцева влада перейшла до продажу бензину за встановленими лімітами, а деякі регіони навіть оголосили режим підвищеної готовності.
За підрахунками Financial Times, наслідки дефіциту вже безпосередньо впливають на життя близько 50 мільйонів росіян. Для багатьох автомобілістів це означає черги на автозаправних станціях, перебої з поставками окремих видів пального та обмеження його продажу.
Президент Росії Володимир Путін був змушений публічно визнати існування проблеми, заявивши про «певний дефіцит» пального. Водночас він наголосив, що, на його думку, ситуація поки що не є критичною.
Наслідки виходять далеко за межі автозаправок
Як повідомляє Financial Times, паливна криза вже впливає не лише на роздрібний ринок, а й на різні сектори російської економіки.
Через нестачу бензину окремі підприємства були змушені тимчасово скорочувати обсяги роботи. Представники авіаційної галузі та служб таксі вже попереджають про можливе підвищення вартості своїх послуг через зростання витрат на пальне.
Крім того, найбільший російський маркетплейс Wildberries пояснив збільшення комісій для продавців саме зростанням логістичних витрат, пов'язаних із подорожчанням пального.
Економісти зазначають, що подібна ситуація може посилити інфляційний тиск, адже транспортні витрати є складовою собівартості практично всіх товарів і послуг.
Можливості швидко стабілізувати ситуацію залишаються обмеженими
На думку експертів, інструменти, які має російська влада для оперативного подолання паливної кризи, є доволі обмеженими.
Для пом'якшення наслідків Москва вже суттєво збільшила імпорт бензину з Білорусі, довівши його до рекордних обсягів. Крім того, влада дозволила реалізацію пального нижчого екологічного класу на внутрішньому ринку, а також запровадила заборону на експорт дизельного пального, намагаючись спрямувати додаткові обсяги продукції для внутрішнього споживання.
Втім, аналітики вважають, що ці заходи можуть лише тимчасово зменшити напруження на ринку, але не усувають головної причини кризи — значного скорочення обсягів нафтопереробки після пошкодження великих нафтопереробних підприємств.
На тлі триваючих ударів по енергетичній інфраструктурі та дії міжнародних санкцій російська економіка стикається з дедалі більшим тиском. Дефіцит пального вже починає впливати не лише на роботу промисловості та транспорту, а й на повсякденне життя мільйонів людей. Якщо нинішня тенденція збережеться, економічні наслідки можуть виявитися значно масштабнішими, ніж нинішні тимчасові обмеження на паливному ринку.
