Ситуація на фронті поступово наближається до стану, який дедалі більше нагадує позиційну війну часів Першої світової. Про це в коментарі журналістам заявив військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак, аналізуючи підсумки весняної кампанії та перспективи літніх боїв.
За його словами, бойові дії залишаються інтенсивними, однак стратегічних проривів або значних змін лінії фронту наразі не спостерігається. У деяких районах фіксуються лише локальні просування або контратаки, тоді як загальна картина все більше нагадує «застиглий фронт».
Аналітик зазначає, що плани російської сторони щодо масштабного просування та захоплення ключових територій до 2026 року фактично не реалізуються. Попри концентрацію сил на окремих напрямках, досягти суттєвих оперативних результатів не вдалося.
Поступове «застигання» фронту
Ступак проводить історичну паралель із 1917 роком, коли війна на фронтах Першої світової набула характеру виснажливої позиційної боротьби без великих маневрів. За його оцінкою, щось подібне зараз формується і в Україні — сторони дедалі частіше не можуть досягти глибоких проривів.
Водночас він наголошує: навіть у таких умовах бої не припиняються, а тиск на окремих ділянках фронту зберігається. Найбільш активними залишаються напрямки навколо Костянтинівки, Покровська та Мирнограда, де противник намагається поступово «стискати» українську оборону.
Чому зірвалися плани наступу
Серед ключових причин, чому російські наступальні плани не дали очікуваного результату, аналітик називає кілька факторів.
Перший — локальні контратаки українських сил, які змушують противника перекидати значні резерви. За його словами, навіть невеликі наступальні дії української сторони в окремих регіонах змушують РФ розосереджувати сили та коригувати плани.
Другий — технологічний фактор. Зокрема, система Starlink, яка, за оцінкою експерта, суттєво підвищила стійкість українського зв’язку та управління військами на полі бою. Втрата або обмеження доступу до подібних технологій могла б значно ускладнити ситуацію.
Окремо він виділяє роль безпілотників. Українські дрони різних типів — від тактичних до далекобійних — стали одним із ключових інструментів стримування наступу, впливаючи як на передові підрозділи, так і на логістичні маршрути.
Перспективи літньої кампанії
Говорячи про можливий розвиток подій влітку, Ступак не розділяє бойові дії на окремі сезони, підкреслюючи, що активна фаза війни триває безперервно вже понад рік.
Одним із пріоритетних напрямків для російських сил він називає район Костянтинівки, де тривають спроби поступового оточення міста. Подібну тактику раніше вже застосовували в боях за інші населені пункти.
Щодо ситуації на Покровському та Мирноградському напрямках, аналітик зазначає, що там відбувається постійна ротація сил і маневрування підрозділів, що ускладнює точну оцінку оперативної обстановки.
Загроза з боку Білорусі
Окремо експерт прокоментував можливі ризики з території Білорусі. За його словами, наразі українські прикордонні служби не фіксують безпосередніх ознак підготовки до масштабного наступу з цього напрямку.
Водночас він наголошує, що ризики можуть змінитися дуже швидко, тому повністю виключати будь-які сценарії не можна. Найбільш ймовірним варіантом він вважає не наземний наступ, а використання дронів або демонстраційні військові маневри поблизу кордону, які можуть змусити Україну тримати там значні резерви.
Також розглядається сценарій потенційного використання білоруського повітряного простору для запуску безпілотників у напрямку західних регіонів України. Водночас експерт зазначає, що реалізація подібних дій потребує значних технічних і військових ресурсів.
Висновок
За оцінкою Івана Ступака, нинішня динаміка бойових дій свідчить про поступове наближення до виснажливої позиційної війни. В таких умовах вирішальними стають технології, логістика та здатність сторін утримувати довготривалий тиск без великих проривів.
Попри це, ситуація залишається нестабільною, а будь-які зміни у ресурсах чи технологіях можуть знову суттєво змінити баланс сил на фронті.