«Героїзм» під скотчем: як МОК воює з символами України на Олімпіаді

Після шолома Герескевича під заборону потрапив напис на шоломі шорт-трекіста Олега Хандея — і це оголило кризу олімпійського «нейтралітету».



Олімпіада Мілано-Кортіна знову вперлася у старе питання: де закінчується спорт і починається політика. Український шорт-трекіст Олег Хандей каже, що його змусили заклеїти фразу про «героїзм» на шоломі, бо її трактували як натяк на війну.

Напис був цитатою Ліни Костенко: «Where there is heroism, there can be no final defeat». Для спортсмена це — особиста мотивація перед стартом на 1500 метрів. Для олімпійських інспекторів — порушення правил про політичні заяви на олімпійських майданчиках.

Ця історія стала продовженням гучної дискваліфікації Владислава Гераскевича: його «шолом пам’яті» з портретами загиблих українських атлетів МОК визнав політичним меседжем. Обидва кейси показують: символи війни Росії проти України МОК прагне виштовхнути за межі видимого.

За підрахунками редакції «Дейком», тут важливіша не сама фраза чи малюнок, а механіка рішень: «нейтралітет» працює як фільтр, що прибирає з кадру жертву, але не завжди так само чітко маркує агресора. Цим і пояснюється суспільний резонанс.

Олімпійські ігри 2026 року в Мілані, Кортіна - Скелетон - Президент МОК Кірсті Ковентрі зустрічається зі скелетоністом Владиславом Гераскевичем з України - Центр санного спорту Кортіна, Кортіна-д'Ампеццо, Італія - ​​12 лютого 2026 року — Атіт Перавонгмета

Хандей у коментарі назвав вимогу «маркуванням як воєнної пропаганди» і додав, що виконуватиме рішення, аби вийти на старт. Це компроміс спортсмена з системою: він платить видимістю солідарності за шанс показати результат на Олімпіаді.

У кейсі Гераскевича компроміс не спрацював: президентка МОК Кірсті Ковентрі пропонувала варіанти — чорну пов’язку або показ шолома до/після заїзду, — та згоди не було. Далі — дискваліфікація, хоча акредитацію, за повідомленнями, залишили.

Формально МОК спирається на правила Олімпійських ігор, які забороняють політичні заяви у зонах змагань. Але реальний конфлікт — про те, чи є пам’ять політикою. Портрети загиблих і рядок Костенко — це про втрати, а не про партійні гасла.

Саме через це рішення сприймаються як подвійні стандарти. Коли війна триває, будь-яке нагадування про неї стає «політичним» за замовчуванням, навіть якщо воно не містить закликів. Нейтралітет починає означати не рівну дистанцію, а стишення голосу постраждалої сторони.

Показово, що Хандей спочатку не хотів публічності, але, за його словами, його підштовхнув приклад Гераскевича. Тут народжується новий тип спортивної солідарності: атлет не «протестує», а намагається зберегти людський сенс у протоколі змагань.

Українська реакція на історію Гераскевича вже була хвилеподібною — від заяв високопосадовців до підтримки бізнесу й енергетиків. Це важливо і для Хандея: суспільство очікує від атлетів не лише секунд, а й присутності України в міжнародному спорті, коли на фронті — виснаження.

Зимові Олімпійські ігри Мілан-Кортіна 2026 – Швидкісний біг на ковзанах – Мілан, Італія – 12 лютого 2026 року Повідомлення на шоломі українського ковзаняра Олега Гандея під час інтерв'ю біля селища спортсменів у Мілані сьогодні вранці — Ірен Ван

У матеріалі «Дейком» від 11 лютого 2026 року редакція фіксувала, як Київ живе «режимом енергетичного дефіциту» паралельно з олімпійським сюжетом про шолом і «політичну нейтральність». Цей контраст пояснює, чому символи для українців болючіші, ніж для чиновників.

Друга лінія — повернення росіян і білорусів у міжнародні старти під «строгими умовами». МОК намагається зшити розірване спортивне поле, але робить це інструментами регламенту, які погано працюють у війні. Це створює відчуття, що правила — сильніші за мораль.

Росія традиційно таврує «змішування спорту й політики», коли йдеться про обмеження для її атлетів. Водночас сама війна є політикою найвищої інтенсивності, і спроба «не бачити» її в символах інших країн виглядає як інституційна сліпота.

Для МОК ризики інші: якщо дозволити одні «неполітичні» знаки пам’яті, доведеться розбирати десятки інших — від локальних конфліктів до правозахисних меседжів. Тому регулятор обирає просте рішення: заборонити все, що можна прочитати як натяк.

Та простота тут оманлива. Коли фразу Костенко прирівнюють до «war propaganda», організація не просто обмежує шолом — вона втручається у культурний контекст. Для українців цитата — частина канону спротиву й гідності, а не передвиборчий плакат.

Пан Гераскевич — перший український спортсмен, який змагався у скелетоні на Олімпіаді, і був прапороносцем своєї країни під час церемонії відкриття — Алессандра Тарантіно

Це вже не тільки про спортивні санкції, а й про комунікаційну війну. Україна намагається зберегти видимість своїх втрат у глобальному ефірі, тоді як олімпійська система боїться, що змагання перетворяться на трибуну. Зіткнення неминуче.

У короткій перспективі Хандей, імовірно, обере тишу під час стартів — бо будь-який новий жест може коштувати допуску. Але така тиша накопичує напругу: кожна заборона стає новиною й б’є по репутації «нейтрального спорту» сильніше, ніж сам напис.

У середній перспективі МОК доведеться конкретизувати межі: що саме вважається політичною заявою, а що — вшануванням пам’яті. Інакше правила Олімпійських ігор виглядатимуть як гумовий інструмент, який розтягують під ситуацію.

«Дейком» у матеріалі про можливу «відлигу» для Росії у спорті (лютий 2026) вже звертав увагу, що інституції шукають повернення «нормальності», не вирішивши моральної дилеми війни. Історія Хандея — доказ: нормальність не клеїться скотчем.

Тож «шолом», «дискваліфікація», «політичні заяви» й «нейтралітет» — це вже не набір скандальних слів, а нова архітектура міжнародного спорту в час війни. Українські атлети в ній стають тестом: чи здатна Олімпіада визнати реальність, не втративши себе.

Якщо Хандей у суботу вийде на лід із заклеєним написом, це теж буде меседж — тільки не словами. Він покаже, що українці готові грати за правилами, але не готові приймати, коли правила стирають пам’ять.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Політика, Спорт, Аналітика, із заголовком: "«Героїзм» під скотчем: як МОК воює з символами України на Олімпіаді".

Матеріал підготував(-ла): Марія Львівська

Новину опубліковано: 12 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск знову вирвався вперед: нове опитування показало, хто переміг би на виборах у Польщі просто зараз

Партія Дональда Туска нарощує підтримку та очолює рейтинг політичних симпатій поляків, однак результати опитування свідчать, що сформувати уряд після виборів буде непросто.

Прив’язали до дерева і добивали на очах у камер: у Києві п’ятеро чоловіків жорстоко розправилися з перехожим

58-річний чоловік благав припинити побиття, але нападники продовжили знущання, а після його смерті намагалися знищити записи з камер відеоспостереження

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Європейські новини:

Туск знову вирвався вперед: нове опитування показало, хто переміг би на виборах у Польщі просто зараз

Партія Дональда Туска нарощує підтримку та очолює рейтинг політичних симпатій поляків, однак результати опитування свідчать, що сформувати уряд після виборів буде непросто.

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.