Україна наблизилася до отримання першого траншу масштабної макрофінансової допомоги від Європейського Союзу у розмірі 3,2 млрд євро. Водночас для виділення коштів Київ повинен виконати низку умов, які стосуються податкової, митної та антикорупційної політики.
Йдеться про перший етап фінансування в межах нового кредитного пакета ЄС на 90 млрд євро, розрахованого на 2026–2027 роки. Однією з найбільш резонансних вимог стало скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
За інформацією європейських джерел, Україна повинна подати до Верховної Ради законопроєкт про скасування звільнення від ПДВ для недорогих імпортних товарів, які надходять через міжнародні поштові сервіси та маркетплейси.
Фактично це означає, що українцям у майбутньому доведеться сплачувати податок навіть за відносно дешеві покупки з-за кордону, які сьогодні не обкладаються ПДВ у межах чинного ліміту.
У Євросоюзі пояснюють таку вимогу необхідністю гармонізації податкової політики та боротьби з тіньовими схемами імпорту. Водночас тема може викликати активну дискусію в українському суспільстві, оскільки мільйони громадян регулярно користуються міжнародними онлайн-магазинами та сервісами доставки.
Крім змін щодо посилок, Україна повинна продовжити дію військового збору з доходів фізичних осіб. Відповідний закон уже був ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом.
Окремий блок вимог стосується реформи митниці. Від України очікують подання до Кабінету Міністрів оновленого Митного кодексу, який має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.
Також однією з ключових умов стало призначення постійного керівника Державної митної служби. У Брюсселі давно наголошують на необхідності посилення прозорості та ефективності роботи митниці, яку вважають однією з найбільш проблемних сфер у системі державного управління.
Серед інших вимог — ухвалення законодавства для підтримки секторальних стратегій державних інвестицій, а також затвердження нової Стратегії управління державними фінансами.
Європейські партнери підкреслюють, що фінансова допомога безпосередньо пов’язана з проведенням реформ. У Брюсселі очікують від України не лише стабілізації економіки в умовах війни, а й реальних змін у сфері державного управління, боротьби з корупцією та верховенства права.
За даними джерел, частина майбутніх умов для наступних траншів буде базуватися на так званому плані «10 пунктів Качки-Кос». Цей неформальний документ передбачає комплекс реформ у сфері правосуддя, антикорупційної політики та державного управління.
Одним із ключових пунктів називають ухвалення Антикорупційної стратегії, а також посилення інституцій, відповідальних за боротьбу з корупцією.
Європейські чиновники не приховують, що в окремих напрямках Україна наразі демонструє недостатній прогрес, тому механізм макрофінансової допомоги дедалі більше прив’язується до конкретних реформаторських кроків.
20 травня Україна та Європейський Союз парафували текст меморандуму про взаєморозуміння щодо пакета макрофінансової допомоги на 8,35 млрд євро в межах загального кредиту на 90 млрд євро.
Після завершення внутрішніх процедур та ратифікації документів Верховною Радою Україна зможе претендувати на отримання першого траншу вже у червні 2026 року — за умови виконання всіх погоджених вимог.
У Євросоюзі наголошують, що нинішня програма підтримки є однією з найбільших в історії фінансової допомоги Україні. Частину коштів планують забезпечувати за рахунок майбутніх російських репарацій та прибутків від заморожених російських активів.
На тлі війни та величезного навантаження на державний бюджет європейська підтримка залишається критично важливою для фінансової стабільності України. Водночас Брюссель дедалі чіткіше демонструє: подальше фінансування буде прямо залежати від темпів реформ і готовності Києва виконувати взяті на себе зобов’язання.
