Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен знову виступила з гучною заявою щодо майбутнього Франції у Північноатлантичному альянсі. Політикиня пообіцяла, що у разі перемоги на президентських виборах 2027 року виведе країну зі складу інтегрованого військового командування НАТО, зберігши при цьому формальне членство в Альянсі.
Про це Ле Пен заявила в ефірі французького телеканалу BFM TV під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції.
За словами очільниці партії «Національне об’єднання», участь Франції у структурі об’єднаного військового командування обмежує незалежність держави та посилює залежність Європи від рішень Сполучених Штатів.
«Ми маємо вийти з інтегрованого командування НАТО. Ми повинні залишитися в НАТО, але вихід із командування не заважає взаємодії із союзними силами», — наголосила Ле Пен.
Вона також розкритикувала вплив Вашингтона на європейську політику безпеки та прямо згадала президента США Дональда Трампа.
«Насправді ми залежимо від рішень Дональда Трампа, і це прикро», — заявила французька політикиня.
Інтегроване військове командування НАТО є постійною системою координації сил Альянсу, яка забезпечує взаємодію армій 32 держав-членів як єдиної структури у разі криз чи військових операцій.
Тема ролі Франції в НАТО залишається однією з найчутливіших у французькій політиці. Париж традиційно приділяє значну увагу концепції «стратегічної автономії» та самостійності у питаннях оборони. Президент Франції Емманюель Макрон неодноразово заявляв про необхідність зменшити залежність Європи від США та зміцнити власні оборонні можливості Євросоюзу.
Історично Франція вже виходила зі складу об’єднаного командування НАТО. У 1966 році президент Шарль де Голль ухвалив рішення дистанціювати країну від військової структури Альянсу, зберігши при цьому членство в НАТО. Лише у 2009 році за президентства Ніколя Саркозі Франція офіційно повернулася до інтегрованого командування.
Попри критику НАТО, більшість політичних сил Франції, включно з партією Ле Пен «Національне об’єднання», цього тижня підтримали збільшення оборонних витрат у парламенті. Це рішення пов’язане з продовженням війни Росії проти України та зростанням напруження у сфері європейської безпеки.
Майбутнє самої Марін Ле Пен як кандидатки на президентських виборах поки залишається невизначеним. Можливість її участі у кампанії 2027 року залежить від рішення апеляційного суду у справі про розтрату коштів Європейського парламенту.
Раніше суд визнав Ле Пен винною у нецільовому використанні коштів Європарламенту. Розгляд апеляції очікується 7 липня. Якщо суд не дозволить їй брати участь у виборах, політикиня вже пообіцяла поступитися місцем 29-річному лідеру «Національного об’єднання» Жордану Барделлі, який також має високий рівень підтримки серед французьких виборців.
Заява Ле Пен щодо НАТО вже викликала активні дискусії як усередині Франції, так і серед союзників по Альянсу. Експерти зазначають, що можливий вихід Парижа з інтегрованого командування став би одним із найсерйозніших змін у системі європейської безпеки за останні десятиліття.
