«Ми у точці зламу»: Шмигаль пояснив, як Росія використовує енергетику як інструмент війни на виснаження

Українська енергетична система опинилася в умовах тривалої війни нового типу, де атаки на інфраструктуру стали не випадковими ударами, а частиною продуманої стратегії виснаження. Урядовці та енергетичні експерти наголошують: мета таких дій — не лише знищення об’єктів, а й поступове підривання здатно



Росія розглядає удари по енергетичній інфраструктурі України як елемент системної воєнної стратегії виснаження. Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль під час форуму «Архітектура Безпеки».

За його словами, сучасний етап війни суттєво відрізняється від початкової фази повномасштабного вторгнення, оскільки перетворився на тривалий конфлікт, у якому ключову роль відіграє не лише поле бою, а й здатність держави витримувати постійний тиск на критичну інфраструктуру.

Війна на виснаження як нова реальність

Шмигаль наголосив, що Україна перебуває «в точці концептуального зламу». Якщо у 2022 році йшлося про класичне збройне протистояння, то нині війна трансформувалася у багатовимірний процес, де результат визначається стійкістю державних систем — від енергетики до економіки та логістики.

За його словами, атаки на енергетику не можна розглядати як окремі інциденти. Це частина ширшої доктрини, спрямованої на те, щоб поступово збільшувати ціну функціонування держави та створювати умови, за яких система починає втрачати стабільність.

Шмигаль підкреслив, що швидка перемога у класичному розумінні для РФ стає недосяжною, тому акцент зміщується на довготривале виснаження України через удари по критичній інфраструктурі.

Енергетика як ключова ціль ударів

Віцепрем’єр наголосив, що енергетична інфраструктура стала однією з головних цілей атак. Її руйнування розглядається як спосіб впливу не лише на економіку, а й на соціальну стабільність і повсякденне життя громадян.

На його думку, логіка таких ударів полягає у спробі послабити державу через постійний тиск, змушуючи її витрачати дедалі більше ресурсів на відновлення та підтримку базових функцій.

Оцінки експертів: уроки для України та світу

Колишній керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький звернув увагу, що сучасні енергетичні системи в західних країнах можуть виявитися навіть більш вразливими до подібних атак, ніж українська система, яка вже пройшла через масштабні випробування.

Він зазначив, що українська енергосистема змогла витримати значне навантаження завдяки історично великому запасу потужностей, сформованому ще до війни. Водночас нинішні виклики показали необхідність переосмислення підходів до енергетичної безпеки.

Кудрицький наголосив, що одним із ключових уроків для Європи має стати формування стратегічних резервів критичного обладнання — трансформаторів, генераторів та іншої техніки, а також зменшення залежності від окремих постачальників.

Децентралізація енергосистеми як майбутня модель

Окремо експерт звернув увагу на проблему нестачі кваліфікованого персоналу в енергетичній галузі, яка стає глобальним викликом не лише для України, а й для Європи та США.

На його думку, майбутня енергетична модель має базуватися на децентралізації — створенні великої кількості невеликих генеруючих об’єктів потужністю від 5 до 30 МВт, розташованих у різних регіонах.

Йдеться про поєднання сонячної, вітрової та газової генерації із системами накопичення енергії, що дозволить підвищити стійкість системи до зовнішніх атак і аварій.

Поточні ризики та можливі відключення

Експерти енергетичного сектору раніше попереджали, що в літній період можливі тимчасові відключення електроенергії для населення. Їх тривалість може залежати від температурних навантажень та інтенсивності атак на енергетичну інфраструктуру.

Такі прогнози підкреслюють, що енергетична система залишається однією з найбільш вразливих і водночас критично важливих складових національної безпеки.

Висновок

Ситуація в енергетиці демонструє нову реальність війни, у якій критична інфраструктура стає ключовим полем протистояння. Україна, за словами урядовців та експертів, вже адаптується до цієї логіки, а досвід протидії таким атакам може стати важливим не лише для неї самої, а й для інших країн у майбутньому.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Влада, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Ми у точці зламу»: Шмигаль пояснив, як Росія використовує енергетику як інструмент війни на виснаження".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 05 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.



Публікації, які можуть Вас зацікавити:

Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»