Пентагон уже рахує втрати: війна з Іраном виявилася дорожчою, ніж очікували США

Вашингтон підняв оцінку вартості кампанії проти Ірану до 29 млрд доларів. Разом із витратами зростає і головне питання — чи готові США до затяжного виснаження власного військового ресурсу.



Війна проти Ірану починалася для Вашингтона як демонстрація сили та технологічної переваги. Але вже за кілька місяців кампанія почала відкривати іншу сторону американської військової машини — її надзвичайну дорожнечу, логістичну вразливість і залежність від довгого циклу виробництва сучасної зброї.

Пентагон офіційно визнав: витрати США на війну вже сягнули 29 млрд доларів. Це на 4 млрд більше, ніж американське оборонне відомство оцінювало наприкінці квітня. Різниця виникла не через нові масштабні операції, а через те, що реальна ціна сучасної війни почала проявлятися вже після перших хвиль ударів.

Йдеться не лише про бойові місії, а й про ремонт техніки, відновлення систем, транспортування озброєння, заміну перехоплювачів та підтримку військової інфраструктури на Близькому Сході. За попереднім аналізом «Дейком», саме після початку інтенсивного використання високоточної зброї США зіткнулися з проблемою, яку американські стратеги довго вважали другорядною: темпи споживання ракет виявилися значно вищими за темпи їхнього виробництва.

Оновлені цифри озвучив виконувач обов’язків контролера Пентагону Джулс Герст під час слухань у Конгресі США. Разом із ним перед законодавцями виступали глава Пентагону Піт Гегсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Саме ці слухання стали першою спробою адміністрації публічно пояснити, чому реальні витрати кампанії почали стрімко виходити за межі попередніх прогнозів.

Проблема для Вашингтона полягає не лише в самій сумі. Для американського оборонного бюджету 29 млрд доларів — значний, але не критичний обсяг. Набагато важливішим є сигнал, який ця цифра подає військовому плануванню США: навіть коротка високотехнологічна кампанія проти держави рівня Ірану здатна швидко виснажувати стратегічні запаси.

Особливо це стосується високоточних боєприпасів і систем протиповітряної оборони. У перші тижні війни США активно використовували ракети Patriot, авіаційні боєприпаси великої дальності та морські системи перехоплення. Частина цих запасів накопичувалася роками, а їхнє відновлення потребує не місяців, а іноді кількох років виробництва.

Саме тому Пентагон уже перейшов до форсованого переозброєння. Lockheed Martin отримала контракт майже на 4,7 млрд доларів для прискорення виробництва ракет-перехоплювачів до Patriot. Це рішення стало фактичним визнанням того, що американська оборонна промисловість входить у режим довгострокового воєнного навантаження.

Паралельно Вашингтон запросив рекордний оборонний бюджет на 2027 фінансовий рік — 1,5 трлн доларів. Формально його пояснюють необхідністю реагувати на глобальні загрози, однак фактично мова йде про спробу перебудувати всю систему американської оборони під нову епоху великих конфліктів.

Ключовий акцент робиться на системах ППО, безпілотниках, штучному інтелекті, модернізації флоту та створенні масштабної архітектури протиракетного захисту «Золотий купол». Але сама поява таких пріоритетів демонструє глибшу проблему: США дедалі більше готуються не до локальних операцій, а до війни на виснаження між великими державами.

Іранська кампанія стала для Пентагону своєрідним стрес-тестом. Вона показала, що навіть армія з найбільшим оборонним бюджетом у світі не може безболісно вести тривалий конфлікт із масовим використанням дорогого високотехнологічного озброєння. Особливо в умовах, коли одночасно Вашингтон змушений підтримувати союзників у Європі та стримувати Китай у Тихоокеанському регіоні.

Саме тому нинішні цифри мають значення не лише для бухгалтерії Пентагону. Вони показують зміну самої природи американської військової стратегії. Після десятиліть операцій проти слабших супротивників США входять у фазу, де головним ресурсом стають уже не авіаносці чи винищувачі, а виробничі лінії, запаси ракет і здатність економіки витримувати темп великої війни.

І це, ймовірно, лише початок нового етапу американської оборонної політики — значно дорожчого, жорсткішого і менш передбачуваного, ніж у попередні десятиліття.


Ця новина була опублікована у розділі: Сполучені Штати, Близький схід, із заголовком: "Пентагон уже рахує втрати: війна з Іраном виявилася дорожчою, ніж очікували США".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»