Південнокорейський суд виніс довічний вирок експрезиденту Юну Сок Йолю за спробу воєнного стану

Рішення суду в Сеулі щодо Юна Сок Йоля стало безпрецедентним для Південної Кореї: колишнього главу держави засуджено до довічного ув’язнення за дії, які прокуратура назвала загрозою ліберально-демократичному конституційному ладу та спробою підірвати роботу Національної асамблеї і виборчої системи



Політичний землетрус у Сеулі

У Південній Кореї розгорнулася подія, яка вже увійшла в історію країни як одна з найгучніших судових справ проти колишнього глави держави. Суд у Сеулі засудив 65-річного Юна Сок Йоля до довічного ув’язнення за спробу запровадження воєнного стану у 2024 році. Це рішення стало кульмінацією глибокої політичної кризи, що сколихнула південнокорейське суспільство та поставила під сумнів межі президентських повноважень.

За даними агентства Reuters, прокурори вимагали для експрезидента смертної кари, наголошуючи на винятковій тяжкості інкримінованих дій. Вони стверджували, що неконституційне і незаконне введення воєнного стану підірвало функціонування Національної асамблеї та Виборчої комісії. На думку обвинувачення, такі кроки фактично зруйнували ліберально-демократичний конституційний лад, який формувався десятиліттями після авторитарного минулого країни.

Цей вирок став сигналом не лише для політичної еліти, а й для всього суспільства Південної Кореї. Країна, що пережила військові режими у ХХ столітті, особливо чутливо реагує на будь-які спроби обмеження демократичних процедур. Саме тому справа Юна Сок Йоля викликала такий резонанс – вона торкнулася історичної пам’яті та страхів перед поверненням до практик минулого.

У центрі обговорень опинилося питання: чи може президент у кризовий момент розширити свої повноваження, не порушуючи Конституцію? Суд дав однозначну відповідь, визнавши дії експрезидента злочинними. Таким чином Південна Корея продемонструвала, що принцип верховенства права залишається непорушним навіть щодо найвищих посадовців.

Реакція суспільства була неоднозначною. Частина громадян сприйняла довічний вирок як необхідний крок для збереження демократичного ладу. Інші ж вважають рішення надто суворим і політично вмотивованим. Проте беззаперечним є одне: країна переживає переломний момент у своїй сучасній історії.

Аргументи обвинувачення і позиція захисту

Прокурори у своїх виступах наголошували, що спроба запровадження воєнного стану в 2024 році не мала достатніх правових підстав. Вони підкреслювали, що рішення Юна Сок Йоля було неконституційним і суперечило базовим принципам демократичного управління. На їхню думку, це був крок, який створював небезпечний прецедент для всієї політичної системи Південної Кореї.

Особливу увагу обвинувачення приділило впливу цих дій на роботу Національної асамблеї та Виборчої комісії. Прокурори заявили, що функціонування ключових державних інституцій було поставлене під загрозу, що могло призвести до дестабілізації країни. У січні вони публічно наголосили: запровадження воєнного стану фактично руйнувало ліберально-демократичний конституційний лад.

Водночас Юн Сок Йоль категорично заперечує звинувачення. Він наполягає, що як президент мав законні повноваження оголосити воєнний стан. За його словами, дії були спрямовані на те, щоб привернути увагу до перешкоджання опозиційними партіями роботі уряду. Він стверджує, що діяв в інтересах стабільності держави.

Захист також акцентував на політичному контексті подій. Адвокати наголошували, що країна перебувала у стані глибокого протистояння між владою та опозицією. На їхню думку, рішення президента було спробою подолати параліч управління, а не атакою на демократію.

Проте суд, розглянувши всі аргументи, став на бік обвинувачення. Вирок у вигляді довічного ув’язнення свідчить про те, що судова система Південної Кореї розцінила дії експрезидента як надзвичайно серйозний злочин проти конституційного порядку.

Передісторія справи та ширший контекст

Це не перший вирок у справах, пов’язаних із Юном Сок Йолем. 16 січня суд у Сеулі вже виніс йому перший вирок за звинуваченнями у перешкоджанні спробам його арешту після невдалої спроби запровадити воєнний стан. Тоді експрезидент отримав 5 років позбавлення волі. Той процес став прологом до нинішнього рішення.

Окремо резонанс викликала справа колишньої першої леді Кім Кьон Хі. 28 січня суд Сеула засудив її до одного року і восьми місяців тюремного ув’язнення за отримання розкішних подарунків від Церкви об’єднання в обмін на очікувані ділові послуги. Ця справа додала скандалу політичного забарвлення та підірвала довіру до оточення експрезидента.

Варто зазначити, що в історії Південної Кореї вже були випадки засудження колишніх лідерів. Проте вимога смертної кари у справі Юна Сок Йоля стала винятковою. Востаннє смертний вирок у країні виносили у 2016 році, але з 1997 року жодного засудженого не було страчено. Це підкреслює складність і символічність нинішнього процесу.

Судове рішення демонструє глибину інституційних змін, яких зазнала Південна Корея за останні десятиліття. Країна, що пройшла шлях від авторитаризму до демократії, сьогодні показує готовність притягувати до відповідальності навіть тих, хто обіймав найвищу посаду в державі.

Цей процес став своєрідним тестом на міцність демократичних інститутів. Він засвідчив, що верховенство права у Південній Кореї має реальний зміст, а не є лише декларацією. Незалежно від політичних симпатій, справа Юна Сок Йоля вже змінила політичний ландшафт країни і залишиться в її історії як попередження про межі влади та відповідальність перед законом.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Тихоокеанський регіон, із заголовком: "Південнокорейський суд виніс довічний вирок експрезиденту Юну Сок Йолю за спробу воєнного стану".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 21 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»