Президент Чехії Петр Павел закликав НАТО продемонструвати значно більш жорстку позицію у відповідь на регулярні провокації з боку Росії. У коментарі для The Guardian він наголосив, що Альянс має «показати зуби», інакше ризикує зіткнутися з подальшим нарощуванням тиску на своєму східному фланзі.
За словами Павела, нинішня поведінка Москви спрямована на систематичну перевірку рішучості НАТО. Російські військові дії, зокрема наближення до повітряного простору країн Альянсу та інші інциденти у Чорному й Балтійському морях, він розглядає як свідомі провокації, що балансують на межі прямого військового зіткнення, але не перетинають поріг, який активує статтю 5 Північноатлантичного договору.
Президент Чехії підкреслив, що після 2014 року Росія, на його думку, уважно вивчила механізми функціонування НАТО і виробила тактику «сірої зони» — дій, які залишаються нижче рівня прямої агресії, але створюють постійний тиск і напругу. Такий підхід, за його словами, дозволяє перевіряти межі реакції Альянсу без формального початку війни.
Павел зазначив, що однією з найбільших загроз є не відкритий напад, а саме поступове накопичення провокацій, на які Захід реагує недостатньо рішуче. Він застеріг, що відсутність жорсткої відповіді може лише підштовхнути подальшу ескалацію.
Окремо він висловив занепокоєння браком рішучості з боку Сполучених Штатів щодо посилення тиску на Росію, хоча й утримався від прямої критики американського керівництва. Водночас Павел наголосив, що слабкість або нерішучість союзників може негативно впливати на єдність НАТО та здатність Альянсу діяти швидко і узгоджено.
Президент Чехії також нагадав про раніше висловлену ним думку, що за останній час рівень невизначеності щодо майбутніх зобов’язань США в межах НАТО зріс, і це, на його переконання, впливає на загальну стабільність системи безпеки в Європі.
У своїх заявах Павел окреслив можливі сценарії відповіді на російські провокації. Серед них — не лише традиційні військові заходи стримування, але й «асиметричні» дії, які не передбачають людських жертв, проте можуть суттєво впливати на можливості противника. Як приклади він згадав обмеження доступу до інтернет-інфраструктури, використання супутникових систем або фінансові санкційні механізми, включно з відключенням банків від міжнародних систем.
Окремо президент Чехії підкреслив, що в разі продовження порушень повітряного простору НАТО союзникам доведеться ухвалювати складні рішення, включно з потенційним збиттям безпілотних або пілотованих літальних апаратів. Такі кроки, за його словами, можуть стати вимушеною реакцією на постійні інциденти.
Він також звернув увагу на доктрину «ескалація для деескалації», яку, на його думку, може використовувати Росія, поступово підвищуючи рівень напруги для досягнення політичних цілей. Саме тому, вважає Павел, будь-яка відсутність реакції лише стимулює подальше розширення подібної поведінки.
Окремим аспектом він назвав необхідність більшої узгодженості між європейськими країнами та США у питаннях санкційної політики та дипломатичного тиску. На його думку, ефективні переговори можливі лише тоді, коли обмеження і політичні вимоги чітко пов’язані з конкретними кроками щодо деескалації.
Таким чином, заява президента Чехії стала черговим сигналом у межах дискусії про майбутню стратегію НАТО. Вона відображає зростаюче занепокоєння частини європейських лідерів щодо ризику затяжної «гібридної напруги», яка може поступово розмивати межі безпеки в Європі.
