Російське керівництво продовжує утримувати високий рівень фінансування війни проти України, незважаючи на дедалі помітніші економічні труднощі всередині країни. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), на який посилаються міжнародні медіа.
За оцінками експертів, ключовим фактором такої політики є переконання Володимира Путіна в тому, що військовий шлях залишається реалістичним інструментом досягнення стратегічних цілей. Саме тому Кремль не демонструє готовності скорочувати оборонні витрати, навіть попри сигнали про зростаюче навантаження на російську економіку.
Аналітики ISW наголошують, що російське керівництво ігнорує дедалі частіші попередження власних економічних чиновників. Йдеться про ризики перегріву економіки, дефіцит ресурсів і структурні дисбаланси, які посилюються через тривалу війну та санкційний тиск.
На думку дослідників, така позиція Кремля може бути пов’язана з викривленим сприйняттям ситуації на фронті. Путін, імовірно, отримує від військового командування надто оптимістичні або завищені звіти про успіхи російських сил, що формує у нього переконання про поступове наближення до перемоги.
Саме це, як вважають в ISW, може пояснювати відсутність будь-яких сигналів щодо перегляду військової стратегії або зменшення інтенсивності бойових дій.
«Неправильне розуміння Путіним ситуації на полі бою, ймовірно, сприяє його наполегливості щодо збереження високих військових витрат і рішучості продовжувати війну для досягнення своїх цілей військовим шляхом», — зазначають аналітики Інституту вивчення війни.
Фахівці також звертають увагу на те, що навіть у разі потенційного скорочення оборонних витрат для Росії існують значні ризики. Зменшення фінансування армії може призвести до ослаблення окремих ділянок фронту, особливо на тлі активних дій українських сил та ударів по тиловій інфраструктурі.
У такому сценарії українська армія може скористатися ситуацією та розвинути локальні успіхи, що ще більше ускладнить становище російських військ.
Експерти підкреслюють, що нинішня стратегія Кремля фактично базується на пріоритеті військових витрат над економічною стабільністю. Попри уповільнення зростання, російська економіка продовжує функціонувати, однак її стійкість дедалі частіше ставиться під сумнів.
За даними Reuters, економічне зростання Росії помітно сповільнюється на тлі війни, санкцій та регулярних ударів українських безпілотників по інфраструктурних об’єктах. Прогнози свідчать, що цього року зростання ВВП може становити лише близько 0,4%.
Водночас частина представників російського бізнесу вважає, що найефективнішим способом стабілізації економіки могло б стати завершення війни та повернення до переговорного процесу із Заходом. Однак політична логіка Кремля наразі йде в іншому напрямку.
Аналітики ISW підсумовують, що поєднання викривленої оцінки ситуації на фронті та політичної інерції може призводити до подальшого затягування війни, навіть попри зростаючі економічні витрати для Росії. У результаті стратегічні рішення Кремля дедалі більше визначаються не економічною раціональністю, а уявленнями про можливість військового успіху.
