Кремль може бути зацікавлений у новій ескалації, оскільки війна проти України не принесла Росії очікуваного результату. Таку оцінку висловив міністр оборони Литви Робертас Каунас, заявивши, що російське керівництво потребує нової «перемоги», а найбільш імовірним напрямком для тиску можуть стати країни Балтійського регіону та Польща.
За словами литовського посадовця, ситуація на фронті розвивається не за сценарієм, який раніше планувало російське військово-політичне керівництво. Москва не змогла швидко досягти поставлених цілей, а затяжний конфлікт створює дедалі більше внутрішніх проблем для самої Росії.
Каунас зазначив, що вибухи вже лунають на території Росії, а економічні труднощі стають помітнішими для населення. Серед таких проблем він назвав і дефіцит пального, який став одним із факторів невдоволення всередині країни.
«Російське суспільство починає ставити питання: чому це відбувається і де обіцяна перемога?» — зазначив міністр.
Кремлю потрібна нова точка напруги
На думку Каунаса, для російського керівництва важливо створити новий інформаційний привід, який дозволив би представити ситуацію як успіх і повернути підтримку всередині країни.
«Кремлю, Путіну, потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і в цьому випадку найближчою ціллю є Балтійський регіон та Польща», — заявив глава литовського оборонного відомства.
Він наголосив, що країни регіону уважно стежать за можливими діями Москви, оскільки будь-які провокації біля кордонів НАТО можуть мати значно ширші наслідки.
Балтійські країни — Литва, Латвія та Естонія — особливо уважно оцінюють ризики через своє географічне розташування та історичний досвід відносин із Росією. Усі три держави є членами НАТО, а напад на одну з них автоматично означатиме залучення союзників відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору.
Литва заявляє про можливі провокації проти НАТО
Заява міністра оборони Литви прозвучала після того, як президент країни Гітанас Науседа підтвердив інформацію про можливі російські плани проведення провокацій у Польщі або країнах Балтії.
За словами президента, такі оцінки базуються на даних розвідки. Йдеться не лише про традиційні військові сценарії, а й про використання так званих гібридних методів.
Серед можливих варіантів розглядаються атаки на критично важливу інфраструктуру, спроби дестабілізації суспільства, інформаційні операції або інші дії, які могли б перевірити реакцію та єдність НАТО.
Науседа зазначив, що метою таких дій може бути не обов'язково масштабний військовий конфлікт, а саме перевірка готовності союзників реагувати на загрози.
Польща також попереджає про можливі сценарії
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше заявляв, що Росія може спробувати організувати операції під так званим «фальшивим прапором».
За його словами, одним із можливих варіантів може бути використання дронів українського виробництва для створення ситуації, яку Москва могла б використати у власних інформаційних цілях.
Такі сценарії розглядаються європейськими країнами як частина ширшої стратегії гібридного впливу, коли головною метою є не лише військовий результат, а й створення хаосу, страху та політичного тиску.
Прямої загрози масштабного нападу поки не бачать
Попри попередження політиків, військове керівництво Литви зазначає, що наразі немає ознак неминучої масштабної військової операції Росії проти країн Балтії.
Начальник Генерального штабу Литви генерал Раймундас Вайкшнорас заявив, що прямої очевидної загрози звичайної військової агресії проти Литви чи інших держав регіону зараз не зафіксовано.
Водночас він підкреслив, що не можна повністю виключати окремі провокації із застосуванням військових засобів або інші небезпечні дії.
Саме тому країни Балтії продовжують посилювати оборону, збільшувати військову присутність союзників та готуватися до різних сценаріїв розвитку подій.
Чому Балтія стала одним із головних напрямків уваги
Для Кремля країни Балтійського регіону мають не лише військове, а й символічне значення. Будь-яка спроба тиску на Литву, Латвію чи Естонію стала б прямим випробуванням для НАТО.
Однак після початку повномасштабної війни проти України країни Альянсу значно посилили увагу до східного флангу. Польща активно розширює армію, країни Балтії зміцнюють оборонні можливості, а союзники збільшують військову присутність у регіоні.
Попередження литовського міністра оборони демонструє головне побоювання європейських країн: якщо Росія не зможе представити війну проти України як перемогу, вона може спробувати створити нову кризу, яка дозволить Кремлю заявити про досягнення своїх цілей.
Саме тому будь-які сигнали про можливі провокації сприймаються в регіоні максимально серйозно. Для країн Балтії та Польщі питання безпеки сьогодні — це не лише захист власних територій, а й перевірка здатності НАТО зберегти єдність перед новими викликами.
