Росія може готувати новий етап ескалації війни, використовуючи територію Білорусі для ударів по критично важливих логістичних маршрутах України. Йдеться насамперед про трасу М-06 Київ–Чоп, яка є однією з головних транспортних артерій країни та ключовим шляхом постачання допомоги із Польщі. Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики попереджають: Москва може використати останні заяви Мінська про нібито регулярні польоти українських безпілотників над Білоруссю як інформаційний привід для подальших дій. На думку експертів, Кремль здатен подати можливі атаки з території Білорусі як "відповідь" на уявні загрози.
У центрі потенційної небезпеки — західні області України, через які проходять маршрути військової, гуманітарної та економічної допомоги від країн Європи. Саме траса Київ–Чоп та залізничні коридори з Польщі сьогодні залишаються стратегічно важливими для функціонування української економіки та забезпечення фронту.
ISW зазначає, що запуск дронів із білоруської території може суттєво змінити ситуацію. Якщо зараз російські безпілотники атакують захід України переважно зі своєї території або з акваторій, то використання Білорусі дасть можливість скоротити дистанцію польоту та підвищити точність ударів.
Особливу небезпеку, на думку аналітиків, становлять ударні безпілотники типу "Шахед" та дешевші дрони "Молнія". Їх можуть використовувати не лише для атак по стаціонарних об’єктах, а й для ураження рухомих цілей — вантажівок, колон техніки чи логістичних вузлів уздовж транспортних маршрутів.
Фактично мова йде про спробу поставити під удар головні шляхи, якими Україна отримує підтримку від західних партнерів. У випадку масштабних атак по трасі М-06 або залізничній інфраструктурі наслідки можуть виявитися надзвичайно серйозними — від затримок у постачанні військової допомоги до економічних втрат та ускладнення цивільної логістики.
Аналітики ISW звертають увагу, що Росія вже давно намагається знищити українську енергетику, військові склади та промисловість. Тепер же у фокусі може опинитися транспортна система, яка забезпечує зв’язок України із Заходом.
На цьому тлі особливо показовими виглядають останні заяви білоруської влади. Напередодні державний секретар Ради безпеки Білорусі Олександр Вольфович заявив, що українські безпілотники нібито "практично щодня" порушують білоруський повітряний простір. За його словами, лише за останній тиждень було зафіксовано понад сотню таких випадків.
У Мінську також стверджують, що частина дронів нібито намагалася атакувати прикордонну інфраструктуру країни. Однак українська сторона категорично відкинула ці звинувачення.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко назвав заяви Білорусі брехнею та елементом інформаційної провокації в інтересах Росії. Аналогічну позицію висловили і в Державній прикордонній службі України. Речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що Мінськ вкотре намагається перекласти відповідальність на Україну та створити штучну напругу навколо кордону.
Попри це, у Києві уважно стежать за ситуацією на північному напрямку. Хоча наразі немає ознак формування ударного угруповання для нового наступу з боку Білорусі, використання її території для повітряних атак давно залишається одним із можливих сценаріїв розвитку подій.
Ще на початку повномасштабної війни російські війська використовували білоруську територію для наступу на Київ та запуску ракет по українських містах. Відтоді Білорусь формально не бере прямої участі у бойових діях, однак її інфраструктура та повітряний простір залишаються важливими для військових планів Москви.
Експерти наголошують: головна мета таких потенційних ударів — не лише фізичне знищення об’єктів, а й створення постійного тиску на логістику, економіку та суспільство. Росія намагається ускладнити постачання західної допомоги, посіяти тривогу серед цивільного населення та змусити Україну витрачати додаткові ресурси на захист тилових регіонів.
Ситуація навколо Білорусі вкотре демонструє, що війна давно вийшла за межі фронту. Сьогодні під загрозою можуть опинитися не лише прифронтові області, а й стратегічні транспортні маршрути, від яких залежить стійкість усієї країни.
