Росіяни ховають мільярди «під подушкою»: страх вилучення грошей б’є по банках і бюджету

На тлі рекордного відтоку коштів населення РФ дедалі більше не довіряє банкам. Готівка, валюта та рахунки за кордоном стають способом захиститися від рішень влади.



Російська банківська система зіткнулася з проблемою, яку важко вирішити лише високими ставками. Населення дедалі активніше забирає гроші з банків, побоюючись, що в умовах зростання військових витрат держава може обмежити доступ до депозитів або навіть вилучити частину коштів. Про це пише The Washington Post.

Масштаб відтоку вже виглядає тривожно. За даними Центрального банку РФ, лише за перші два тижні серпня з банків було виведено майже 3,4 млрд доларів, або 286,4 млрд рублів. У липні населення забрало близько 7,3 млрд доларів, а в червні — понад 4,5 млрд доларів.

Загалом від початку року росіяни вивели більш ніж 24,7 млрд доларів, або приблизно 2 трлн рублів. Це більше, ніж за весь перший рік після початку повномасштабної війни проти України. Високопоставлений керівник «Сбербанку» Тарас Скворцов припустив, що за підсумками року відтік може майже вдвічі перевищити показник першого року війни.

За цими цифрами стоїть не лише бажання мати більше готівки. Головний фактор — страх. Люди бачать, як держава посилює контроль над економікою, як зростають військові видатки, а бюджетний дефіцит виходить далеко за межі запланованого. У такій ситуації навіть чутки про можливі обмеження здатні запустити хвилю зняття депозитів.

Колишня радниця Центрального банку РФ Олександра Прокопенко зазначила, що відтік коштів свідчить про посилення страху серед населення. За її словами, люди не довіряють банківській та фінансовій системам і побоюються, що влада може втрутитися в їхні заощадження.

Повна націоналізація депозитів, на думку Прокопенко, малоймовірна. Водночас вона не виключає введення обмежень на зняття грошей. Це небезпечно для банків: якщо вкладники одночасно заберуть кошти, навіть великим установам буде складно забезпечити ліквідність.

Проблема вже проявляється на практиці. За словами Скворцова та колишнього високопоставленого російського фінансового чиновника, відтік грошей створює додаткове навантаження на банки, які стикаються зі зростанням проблемних кредитів. Причина — кредитний бум, стимульований державою для розширення військового виробництва. Частина позичальників може мати труднощі з обслуговуванням боргів.

Особливо болючим це стає для державних фінансів. Російський уряд дедалі сильніше залежить від внутрішніх запозичень через випуск облігацій, оскільки військові витрати залишаються високими, а економіка стагнує. Проблеми з ліквідністю вже позначилися на ринку держборгу: минулого місяця Міністерство фінансів РФ було змушене скасувати заплановані випуски облігацій.

Стан бюджету лише посилює нервозність. За січень–липень дефіцит досяг 6,46 трлн рублів, або близько 76,1 млрд доларів. Це значно більше за прогноз у 3,8 трлн рублів на весь рік. Якщо видатки продовжать зростати, владі доведеться шукати нові джерела фінансування або посилювати тиск на бізнес і населення.

Додатковим сигналом стали кампанії з вилучення активів. За даними російської прокуратури, минулого року в межах націоналізації на користь держави було конфісковано активи на 51,5 млрд доларів. Для власників великого бізнесу це створює стимул заздалегідь переміщувати гроші туди, де російським регуляторам складніше отримати над ними контроль.

Великі компанії та заможні громадяни дедалі частіше використовують брокерські рахунки в Казахстані, Киргизстані та Вірменії. Паралельно росіяни повертаються до готівки. За даними Центрального банку РФ, від початку року її обсяг зріс на 1,56 трлн рублів — це рекорд за відповідний період, якщо не враховувати пандемію.

У підсумку гроші виходять із системи одразу кількома каналами: люди знімають депозити, купують валюту та зберігають кошти поза банками, а бізнес переводить частину активів за кордон. Це формує небезпечне замкнене коло.

Показово, що подібний механізм Росія вже проходила на початку повномасштабного вторгнення. У перші два тижні після нього з банків було виведено близько 23 млрд доларів. Тоді влада зупинила паніку обмеженнями на рух капіталу та різким підвищенням ставок.

Тепер відтік коштів триває на тлі затяжної війни, великих державних витрат і бюджетного дефіциту. Якщо довіра до банків продовжить падати, проблема може вийти далеко за межі окремих депозитів.

Для Кремля небезпечним може стати процес, коли мільйони людей перестають вважати банк безпечним місцем для власних грошей. У такому разі під загрозою опиниться і здатність фінансової системи забезпечувати державу ресурсами для її масштабних витрат.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Суспільство, із заголовком: "Росіяни ховають мільярди «під подушкою»: страх вилучення грошей б’є по банках і бюджету".

Матеріал підготував(-ла): Давид Філатов

Новину опубліковано: 18 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Сліпа зона»: техно-горор про систему, яка не передбачає смерть — вона знає, який вибір людина зробить перед нею

Дванадцять картин загиблого художника, дванадцять майбутніх власників і алгоритм, здатний перетворити звички людини на маршрут до пастки. «Сліпа зона» — горор про світ, де найбільша загроза не стежить за тобою, а вчиться бути тобою.

«Ті, що лежать під каменем» В. Л. Блэквуда: огляд горору про Кам’яне село, пам’ять, двійників і людей під каменем

Двадцять сім років тому Соломія зникла біля теплого валуна. Тепер її брат повертається в поліське село й знаходить фотографію зниклої сестри, зроблену задовго до її народження. «Ті, що лежать під каменем» перетворює пам’ять на джерело жаху.

«Тиха кімната»: психологічний трилер про людину, яка хотіла забрати у кривдників владу — і непомітно зробила її своєю

Тридцятирічний технік, спогади про дитбудинок, троє мертвих чоловіків і слідча, яка шукає не спільне між жертвами, а момент, коли одна людина вирішила, що має право винести їм вирок. «Тиха кімната» — трилер про владу над чужим страхом.

«Дев’яте ім’я»: детектив про чужі паспорти, викрадені біографії та систему, у якій ім’я може існувати довше за людину

Убивство в старій дзвіниці, зникла вчителька, дев’ятий стипендіат, якого ніколи не було серед учнів, і фотографія батька Ровинського через роки після його смерті. «Дев’яте ім’я» робить саму особистість предметом розслідування.

Україна шукає інженерів навіть серед пенсіонерів: оборонна промисловість зіткнулася з кадровою кризою

Українські оборонні компанії стрімко нарощують виробництво, але людей із потрібними технічними навичками катастрофічно не вистачає. Бізнес підвищує зарплати та повертає досвідчених фахівців із пенсії.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

Європейські новини:

Дощова зима більше не рятує Європу: вчені попередили про нову небезпеку

Потепління змінює правила водного балансу: навіть після рясних зимових дощів ґрунт може пересохнути вже навесні, створюючи загрозу врожаям, річкам і водопостачанню.

Європу накрила смертельна спека: цього літа вже загинули щонайменше 35 тисяч людей

Чотири хвилі аномальної спеки поспіль стали причиною тисяч смертей у Європі. Експерти попереджають, що остаточні цифри можуть виявитися значно вищими.

Бернем готує важливу місію до Трампа: Британія хоче домогтися ракет Patriot для України

Прем’єр Великої Британії планує у вересні разом з іншими європейськими лідерами звернутися до Дональда Трампа щодо додаткових ракет-перехоплювачів для України.