Щодня бити по Києву не зможуть? Експерти оцінили реальні можливості РФ після погроз Кремля

Після однієї з найпотужніших атак по Києву Москва перейшла до відкритого залякування Заходу, погрожуючи «системними ударами» по столиці. На тлі дефіциту ППО в Україні експерти пояснили, чи здатна Росія перетворити масовані обстріли на постійний терор і як часто можуть повторюватися такі атаки.



Після чергової масштабної повітряної атаки на Київ Росія різко посилила не лише військовий, а й дипломатичний тиск. Москва почала відкрито погрожувати «системними ударами» по українській столиці та навіть закликала іноземних дипломатів залишити місто.

Такі заяви пролунали після однієї з наймасованіших атак останніх місяців, коли РФ застосувала майже весь спектр свого ракетного озброєння — від дронів-камікадзе «Шахед» до балістичних ракет «Кинджал», «Циркон» і навіть «Орєшнік».

На цьому фоні Україна дедалі голосніше говорить про нестачу систем протиповітряної оборони та дефіцит ракет для перехоплення балістичних цілей. Саме тому постає головне питання: чи справді Кремль здатен перетворити погрози на щоденний ракетний терор?

Експерти, опитані журналістами, вважають: попри агресивну риторику, можливості Росії для регулярних масованих атак усе ж мають межі.

Аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний пояснює, що російська військова промисловість не здатна забезпечувати постійний темп великих ракетних ударів.

За його словами, РФ фактично витрачає ракети одразу після виробництва, не маючи можливості накопичувати значні запаси.

«Росіяни використовують ту кількість ракет, яку виготовляють. Наприклад, виробництво “Іскандер-М” становить близько 60 одиниць на місяць, а під час весняних атак вони витратили близько 150. Тобто вони не можуть нарощувати темпи для щоденних ударів», — пояснив експерт.

За оцінками Земляного, масовані атаки можливі, однак із паузами приблизно у два-три тижні. Саме такий час потрібен для накопичення нових запасів ракет і підготовки до чергової великої атаки.

Цю думку підтримує і виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло. Він наголошує: кожен масштабний удар потребує не лише виробництва ракет, а й серйозної логістики та концентрації озброєння.

«Кожна атака потребує накопичення сил, а зосередження великої кількості зброї в одному місці несе ризик удару у відповідь від Сил оборони. Тому в середньому вони можуть завдавати ударів раз на три тижні», — зазначив Жмайло.

За оцінками експертів, загалом Росія здатна виробляти до 200 ракет різних типів на місяць. Йдеться про крилаті ракети Х-101, балістичні комплекси, аеробалістичні ракети та інші засоби дальнього ураження.

Окрему увагу зараз привертає ракета середньої дальності «Орєшнік», яку РФ почала використовувати як елемент психологічного тиску. Вперше про її застосування заговорили ще у 2024 році, а від початку 2026-го було зафіксовано вже два удари.

Втім, аналітики не вважають, що використання «Орєшніка» стане регулярним.

«Їх виготовляють в одиничних екземплярах. Використання можливе суто в пропагандистських цілях — можливо, раз на пів року для морального ефекту і створення “картинки перемоги” для російського генералітету та внутрішнього споживача», — пояснив Антон Земляний.

Щодо інших ракет, зокрема «Цирконів» та «Оніксів», експерти припускають, що їхнє застосування може почастішати. Однак і тут йдеться радше про точкові удари, а не про масове використання.

Раніше українська розвідка повідомляла, що Росія планувала виробляти до 10 ракет «Циркон» на місяць, однак фактичні темпи значно нижчі — близько трьох одиниць щомісяця. За два роки російська промисловість виготовила приблизно 200 таких ракет.

Експерти також звертають увагу: нинішні погрози Кремля мають не лише військову, а насамперед політичну та психологічну мету.

Одна з головних цілей Москви — тиск на Захід і спроба змусити союзників України схиляти Київ до переговорів на умовах РФ. Окремий розрахунок робиться на створення інформаційної паніки та демонстрацію нібито «неминучості» нових ударів.

Ще одним важливим елементом є спроба домогтися евакуації іноземних дипломатів із Києва. У разі такого сценарію російська пропаганда могла б використати це як доказ нібито «колапсу України» та втрати міжнародної підтримки.

«Вони постійно шукають наше слабке місце. Якщо у 2024 році вони тиснули числом, то зараз намагаються перевернути шахову дошку інформаційними операціями, щоб компенсувати відсутність стратегічних успіхів на полі бою», — підсумував Дмитро Жмайло.

На тлі загострення ситуації президент Володимир Зеленський уже звернувся до президента США Дональд Трамп із проханням посилити українську ППО. Київ попереджає: дефіцит систем Patriot та ракет-перехоплювачів стає критичним.

Тим часом Європейський Союз уже відреагував на нові погрози Москви, викликавши представника РФ через заяви про удари по Києву та рекомендації іноземним дипломатам залишити українську столицю.

Попри гучні заяви Кремля, експерти переконані: Росія не має ресурсів для безперервного щоденного терору такого масштабу. Однак загроза нових масованих атак залишається цілком реальною, а тому питання посилення ППО для України стає питанням виживання мільйонів людей.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Щодня бити по Києву не зможуть? Експерти оцінили реальні можливості РФ після погроз Кремля".

Матеріал підготував(-ла): Кирил Нечай

Новину опубліковано: 31 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»