Трамп втрачає терпіння: Білий дім знову повертається до сценарію ударів по Ірану

Переговори щодо ядерної програми Ірану зайшли в глухий кут. У Вашингтоні дедалі гучніше говорять не про компроміс, а про силовий тиск і нову фазу конфлікту на Близькому Сході.



Адміністрація Дональда Трампа наблизилась до нового переломного моменту у відносинах з Іраном. Після кількох тижнів дипломатичних контактів і спроб знайти компроміс щодо іранської ядерної програми в Білому домі дедалі частіше обговорюють не умови угоди, а варіанти відновлення масштабних бойових дій. Риторика Вашингтона різко загострилася, а терпіння президента США, схоже, вичерпується.

Головним подразником для американської сторони стало затягування переговорів і поведінка Тегерана навколо Ормузької протоки — одного з ключових енергетичних маршрутів світу. Будь-яка нестабільність у цій точці автоматично впливає на нафтовий ринок, глобальні ціни на енергоносії, судноплавство та безпеку Перської затоки. Для адміністрації Трампа ситуація дедалі більше виглядає не як дипломатичний торг, а як стратегія виснаження з боку Ірану.

Окреме роздратування у Вашингтоні викликає хаотичність сигналів із самого Тегерана. Американська сторона бачить внутрішній розкол в іранському керівництві, де різні центри впливу надсилають суперечливі меседжі щодо можливих поступок. Це ускладнює будь-які спроби домовленостей і створює враження, що Іран свідомо затягує процес, виграючи час під прикриттям дипломатії. За попереднім аналізом «Дейком», саме фактор часу давно став ключовою зброєю Тегерана у переговорах із Заходом: Іран десятиліттями адаптовувався до санкційного тиску й навчився використовувати затяжні процеси як інструмент політичного виживання.

Остання відповідь Ірану на американські пропозиції стала для Білого дому додатковим сигналом, що дипломатичний процес може остаточно зайти у тупик. Трамп публічно назвав позицію Тегерана «абсолютно неприйнятною» та фактично дав зрозуміти, що більше не бачить у ній серйозного наміру домовлятися. Усередині адміністрації це лише посилило суперечки між двома таборами — прихильниками силового тиску та тими, хто все ще наполягає на збереженні переговорного каналу.

Найжорсткішу позицію займає частина військового керівництва та чиновників, пов’язаних із Пентагоном. Там дедалі активніше просувають сценарій точкових ударів по іранській інфраструктурі, які могли б послабити військові можливості Тегерана й примусити його повернутися до переговорів уже на американських умовах. Ідеться не про повномасштабну війну, а про контрольовану ескалацію — серію операцій із максимальним психологічним та політичним ефектом.

Водночас у Білому домі зберігається й інша позиція. Частина дипломатичного блоку вважає, що нові удари можуть остаточно поховати переговори щодо ядерної програми Ірану та спровокувати масштабнішу регіональну кризу. Для Вашингтона це означало б ризик одночасного загострення у Перській затоці, дестабілізацію нафтового ринку та новий виток військової напруги на Близькому Сході — у момент, коли США вже втягнуті в кілька великих геополітичних конфліктів.

Особливу роль у нинішніх переговорах відіграє Пакистан, який став одним із ключових неформальних посередників між Вашингтоном і Тегераном. Але саме тут у США виникає дедалі більше підозр. В адміністрації Трампа вважають, що пакистанська сторона може пом’якшувати реальні сигнали від Ірану та передавати американцям надто оптимістичну картину переговорного процесу. Це підриває довіру до посередництва й посилює нервозність усередині Білого дому.

Сама поява Пакистану в ролі центрального комунікаційного каналу показує, наскільки складними стали прямі контакти між США та Іраном. Формально сторони говорять про дипломатію, але фактично переговори дедалі більше нагадують кризовий обмін ультиматумами через третіх гравців. Для Трампа, який традиційно робить ставку на демонстрацію сили та швидкий політичний результат, така модель виглядає дедалі менш прийнятною.

Додатковий фактор напруги — внутрішньополітичний календар США. Напередодні поїздки до Китаю Трамп проводить серію закритих нарад із командою національної безпеки, де обговорюються подальші сценарії дій. Відсутність швидкого рішення свідчить, що адміністрація все ще намагається оцінити масштаб ризиків. Але сам факт повернення військового сценарію до активного порядку денного вже є сигналом для всього регіону.

Ситуація навколо Ірану поступово переходить у фазу, де дипломатія та військовий тиск існують паралельно й більше не виключають одне одного. Вашингтон намагається змусити Тегеран до поступок через демонстрацію готовності до силових дій. Іран, своєю чергою, демонструє витривалість і небажання приймати ультиматуми. У такій конфігурації навіть локальна помилка або надто жорсткий крок однієї зі сторін може швидко перетворити переговорну кризу на новий масштабний конфлікт у регіоні.


Ця новина була опублікована у розділі: Близький схід, із заголовком: "Трамп втрачає терпіння: Білий дім знову повертається до сценарію ударів по Ірану".

Матеріал підготував(-ла): Костянтин Любін

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»