У Раді знайшли нове джерело грошей для “єВідновлення”: хто тепер може платити за житло українців

В Україні пропонують розширити фінансування програми “єВідновлення” за рахунок місцевих бюджетів. До механізму вже залучають міжнародних партнерів, а тепер розглядають нові моделі підтримки для відбудови житла та компенсацій постраждалим.



Нові джерела для відбудови житла: ставка на місцеві бюджети

В Україні продовжують шукати додаткові фінансові ресурси для програми “єВідновлення”, яка має допомагати громадянам відновлювати або втрачати житло через війну. Обсяг потреб залишається значним, а державних і міжнародних коштів недостатньо, щоб швидко закрити всі запити.

У парламенті дедалі активніше обговорюють залучення ще одного джерела фінансування — місцевих бюджетів. Ідея полягає в тому, щоб громади самі брали участь у компенсаційних програмах і таким чином прискорювали процес відновлення житла для своїх мешканців.

Голова парламентського комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Олена Шуляк зазначає, що механізм компенсацій за зруйноване та пошкоджене житло вже працює три роки, однак його ефективність напряму залежить від наявності коштів.

Проблема не в сертифікатах, а у фінансуванні

За словами Шуляк, сама система житлових сертифікатів і компенсацій вже законодавчо запущена, але ключова складність полягає у фінансовому наповненні. Без реальних грошей навіть оформлений сертифікат не вирішує проблему людей, які втратили житло.

Держава продовжує шукати ресурси як серед міжнародних партнерів, так і всередині країни. Частину фінансування вже забезпечують міжнародні інституції: зокрема, Світовий банк підтримує компенсації за пошкоджене житло, а Банк розвитку Ради Європи — сертифікати для повністю зруйнованого житла.

Але масштаби руйнувань настільки великі, що цього недостатньо для швидкого відновлення житлового фонду.

Як до програми хочуть залучати громади

Нова ідея полягає у тому, щоб активніше включати до фінансування місцеві бюджети. Такий підхід уже частково працює в інших державних програмах, зокрема в “єОселі”, де окремі міста та області компенсують частину першого внеску або кредитних умов для громадян.

Серед прикладів називають Кривий Ріг, Тернопіль та Миколаїв, де місцева влада вже долучається до підтримки мешканців.

Окремо розглядається потенціал громад із тимчасово окупованих територій. Попри складну ситуацію, вони продовжують отримувати певні податкові надходження від зареєстрованого бізнесу і можуть спрямовувати ці кошти на житлові програми для своїх переселенців.

Як приклад згадуються громади Луганської області, де вже реалізують програми підтримки ВПО, зокрема виплати на перший внесок у межах “єОселі” та окремі ініціативи для людей старшого віку.

Житло для переселенців як окремий напрям політики

Ще один напрям, який розглядається, — будівництво житла для мешканців тимчасово окупованих або зруйнованих міст у безпечніших регіонах України. Один із прикладів — проєкт із створення окремого житлового кварталу для переселенців з Маріуполя у партнерстві з Білою Церквою.

Такі рішення покликані не лише забезпечити людей дахом над головою, а й сформувати нові соціальні простори, де переселенці зможуть відновлювати своє життя в більш стабільних умовах.

Нові законодавчі зміни для прифронтових територій

У парламенті також працюють над окремим механізмом для регіонів, які перебувають у зоні активних бойових дій або зазнали масштабних руйнувань. Йдеться про законопроєкт, який дозволяє визнавати непридатними для проживання не окремі будинки, а цілі вулиці, квартали або навіть населені пункти.

Такий підхід має суттєво спростити процедури отримання компенсацій і житлових сертифікатів, адже в багатьох випадках детальне обстеження кожного об’єкта просто неможливе.

Очікується, що це дозволить швидше ухвалювати рішення і зменшити бюрократичне навантаження на комісії, які працюють у прифронтових регіонах.

Підтримка ВПО через ринок праці

Окремо в Україні діє програма підтримки роботодавців, які працевлаштовують внутрішньо переміщених осіб. Бізнес отримує компенсації у розмірі мінімальної заробітної плати за кожного найнятого працівника зі статусом ВПО.

За даними Державного центру зайнятості, цією програмою щороку користуються тисячі роботодавців, що допомагає інтегрувати переселенців у ринок праці та зменшувати навантаження на соціальні виплати.

Висновок: пошук балансу між ресурсами і потребами

Розширення джерел фінансування “єВідновлення” демонструє, що держава шукає нові моделі вирішення житлової кризи. Залучення місцевих бюджетів може стати важливим елементом системи, але водночас піднімає питання рівності можливостей між громадами.

У будь-якому випадку, житлове відновлення залишається однією з ключових задач найближчих років, де поєднуються державні, міжнародні та місцеві ресурси.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Фінанси, Суспільство, Влада, із заголовком: "У Раді знайшли нове джерело грошей для “єВідновлення”: хто тепер може платити за житло українців".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 29 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Туск знову вирвався вперед: нове опитування показало, хто переміг би на виборах у Польщі просто зараз

Партія Дональда Туска нарощує підтримку та очолює рейтинг політичних симпатій поляків, однак результати опитування свідчать, що сформувати уряд після виборів буде непросто.

Прив’язали до дерева і добивали на очах у камер: у Києві п’ятеро чоловіків жорстоко розправилися з перехожим

58-річний чоловік благав припинити побиття, але нападники продовжили знущання, а після його смерті намагалися знищити записи з камер відеоспостереження

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Європейські новини:

Туск знову вирвався вперед: нове опитування показало, хто переміг би на виборах у Польщі просто зараз

Партія Дональда Туска нарощує підтримку та очолює рейтинг політичних симпатій поляків, однак результати опитування свідчать, що сформувати уряд після виборів буде непросто.

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.