8 склянок води на день — міф чи правда: лікарі пояснили, скільки рідини реально потрібно організму

Популярне правило про «8 склянок води щодня» виявилося спрощенням. Фахівці пояснюють, що потреба в рідині залежить від віку, активності, здоров’я та умов довкілля, а також включає не лише воду, а й інші напої та їжу.



Правило «вісім склянок води на день» стало настільки популярним, що багато людей сприймають його як універсальну норму. Однак сучасні медичні рекомендації показують: це радше спрощена порада, ніж реальна універсальна вимога для всіх без винятку.

Фахівці наголошують, що добова потреба в рідині значно варіюється. Вона залежить від температури навколишнього середовища, рівня фізичної активності, стану здоров’я та навіть фізіологічних станів, таких як вагітність або грудне вигодовування. Наприклад, під час спеки, інтенсивних тренувань, лихоманки чи втрати рідини через хворобу організм потребує значно більшої кількості води.

За даними Академії харчування та дієтології, середні орієнтири виглядають так: жінкам рекомендовано близько дев’яти склянок рідини на день, а чоловікам — приблизно тринадцять. Але ці цифри не є жорстким правилом, а лише статистичним орієнтиром, який не враховує індивідуальні особливості кожної людини.

Важливо розуміти, що гідратація — це не лише про чисту воду. До загального балансу рідини входять також чай, трав’яні напої, негазована або газована вода без цукру, а також рідина, яка міститься в продуктах харчування. Овочі та фрукти, такі як огірки, помідори чи кавун, також роблять внесок у щоденне зволоження організму.

Організм людини працює як складна система, де потреба у воді постійно змінюється. Дві людини з однаковими фізичними параметрами можуть мати абсолютно різні потреби в рідині. Наприклад, людина, яка працює фізично на спеці, втрачає значно більше води, ніж та, хто проводить день в офісі з кондиціонером. Саме тому універсальна норма «8 склянок» не може бути точним стандартом.

Вода відіграє ключову роль у функціонуванні організму. Вона бере участь у регуляції температури тіла, транспортуванні поживних речовин, виведенні продуктів обміну та підтримці нормального об’єму крові. Без достатньої кількості рідини ці процеси починають працювати менш ефективно.

Дослідження також підтверджують вплив гідратації на роботу мозку. Навіть легке зневоднення може погіршувати концентрацію, підвищувати втому та знижувати загальне самопочуття. Це особливо помітно при поступовій втраті рідини, коли людина може не одразу усвідомити проблему.

Крім того, нестача води впливає на травну систему. Недостатнє споживання рідини може призводити до закрепів і ускладнювати нормальне травлення. Під час фізичної активності вода допомагає підтримувати витривалість і зменшує ризик різкого зниження працездатності, особливо у спеку.

Не менш важливою є роль води для нирок. Саме вони відповідають за фільтрацію крові та виведення зайвих продуктів обміну. При недостатній гідратації навантаження на ці органи зростає, що може негативно впливати на їхню роботу.

Окрему увагу фахівці приділяють симптомам зневоднення. Найвідоміший сигнал — відчуття спраги, однак він не завжди з’являється вчасно. У людей похилого віку механізм спраги може працювати слабше, тому ризик прихованого зневоднення зростає.

Серед поширених симптомів виділяють темніший колір сечі, сухість у роті, головний біль, втому, слабкість, запаморочення, рідке сечовипускання та закрепи. Водночас ці ознаки не є специфічними, оскільки можуть бути пов’язані й з іншими станами організму.

Медики наголошують: важливо враховувати контекст — погоду, рівень активності, стан здоров’я та загальне самопочуття. Саме комплексний підхід дозволяє правильно оцінити, чи вистачає організму рідини.

Водночас фахівці звертають увагу і на протилежну проблему — надмірне споживання води. У деяких випадках це може бути не менш небезпечним, ніж зневоднення. Особливо обережними мають бути люди із захворюваннями нирок, серцевою недостатністю або порушеннями водно-електролітного балансу.

Надмірна кількість рідини може призводити до зниження рівня натрію в крові, появи набряків і погіршення загального стану. У таких випадках режим пиття має визначатися індивідуально, за рекомендацією лікаря, а не загальними порадами з інтернету.

Оптимальний підхід до гідратації полягає в рівномірному споживанні рідини протягом дня. Не варто «надолужувати» норму ввечері — краще пити регулярно невеликими порціями. Також корисно мати при собі пляшку води, пити під час їжі та звертати увагу на сигнали організму.

Отже, універсальної норми «8 склянок на день» не існує. Найкраща стратегія — це індивідуальний підхід, який враховує спосіб життя, стан здоров’я та умови довкілля.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Думка, Здоров’я, із заголовком: "8 склянок води на день — міф чи правда: лікарі пояснили, скільки рідини реально потрібно організму".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 08 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Інфляція в Україні сповільнюється: що відбувається з цінами і які товари все ще дорожчають

У травні 2026 року інфляція в Україні продемонструвала ознаки уповільнення, однак тиск на споживчі ціни зберігається. Деякі продукти продовжують дорожчати, тоді як інші — навпаки дешевшають, формуючи неоднорідну картину на ринку.

Від IT до defense tech: які професії стануть найбільш перспективними після війни

Найдинамічніше в Україні після війни розвиватимуться кілька секторів економіки, серед яких — енергетика, ІТ та інші технологічні напрями.

Скільки українців можуть виїхати після війни: експерт оцінив ризики

Відкриття кордонів для чоловіків після завершення війни не призведе до масового та неконтрольованого відтоку населення, хоча Україну можуть залишити ще близько 1,5–2 мільйонів громадян.

Пенсійна реформа, яка змінить усе: уряд готує нову систему виплат для українців

Україна стоїть на порозі однієї з найбільших трансформацій соціальної системи за останні десятиліття: майбутня пенсійна реформа має запровадити гарантований мінімум виплат, змінити принцип нарахування пенсій та поступово зменшити розрив між найнижчими й найвищими пенсіями. Офіційні деталі вже презен

Уряд готує жорсткіші правила для водіїв після смертельної ДТП у Києві: що зміниться на дорогах

Після резонансної аварії в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, уряд України анонсував посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зокрема за систематичне перевищення швидкості. Нові заходи можуть суттєво змінити підхід до контролю водіїв і фіксації порушень.

Європейські новини:

Туск висунув умову Україні на шляху до ЄС: що може змінити майбутнє відносин Києва та Варшави

Польща підтвердила підтримку євроінтеграції України, але водночас чітко окреслила межі цієї підтримки. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Варшава не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС, однак наголосив: жодних особливих умов чи привілеїв Київ не отримає. На цьому тлі загострилися

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Зеленського можуть позбавити найвищої нагороди Польщі: Навроцький поки не ухвалив остаточного рішення

Президент Польщі Кароль Навроцький поки що не визначився, чи позбавляти президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Питання вже розглянув Капітул ордена, однак остаточне рішення глава польської держави обіцяє ухвалити пізніше.