У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.



У Німеччині зафіксовано помітне зростання кількості українських чоловіків призовного віку, які перебувають під тимчасовим захистом. За даними, на які посилається видання Die Welt та німецьке міграційне відомство, за останні 16 місяців їхня кількість збільшилася майже на 60 тисяч осіб.

Станом на кінець травня в Німеччині перебуває понад 1,3 мільйона українців, які виїхали через війну. Серед них — 355 745 чоловіків віком від 18 до 63 років. Для порівняння, рік тому їх було близько 297 660.

Таким чином, статистика демонструє стабільне зростання частки цієї категорії мігрантів, що вже стало предметом політичних дискусій у Європі.

Як змінилася структура міграції

Аналітики відзначають, що змінилася і структура новоприбулих українців. За останні 16 місяців близько шести з десяти нових прибулих — це чоловіки призовного віку.

Це суттєво відрізняється від початку повномасштабного вторгнення, коли основну частину тих, хто виїжджав, становили жінки з дітьми. Тоді до 40% біженців були одинокі матері з дітьми, що формувало іншу соціальну картину міграції.

Обговорення змін правил захисту в ЄС

На тлі зростання кількості українців призовного віку міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт запропонував переглянути правила тимчасового захисту в ЄС. Йдеться про можливе скасування автоматичного захисту для цієї категорії громадян.

У разі реалізації такої ініціативи чоловіки призовного віку повинні будуть подавати заяви на надання притулку за загальною процедурою, що може ускладнити та сповільнити отримання статусу.

За наявною інформацією, більшість міністрів внутрішніх справ країн ЄС підтримують обговорення таких змін. Європейська комісія має найближчим часом вирішити, чи вносити відповідні корективи до чинної директиви.

Можливі наслідки змін

Важливо підкреслити, що потенційні зміни не матимуть зворотної сили. Вони стосуватимуться лише нових заявників, тоді як українці, які вже отримали статус тимчасового захисту, його збережуть.

Таким чином, понад мільйон українців у Німеччині та інших країнах ЄС не втратять свій правовий статус у разі ухвалення нових правил.

Політичний контекст

У Європейському Союзі тривають дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту для українців, який наразі продовжено до березня 2027 року. Водночас окремі країни виступають за більш жорстке регулювання міграційних процесів.

Питання української міграції залишається одним із найбільш чутливих у європейській політиці, оскільки поєднує гуманітарні, економічні та безпекові аспекти і напряму впливає на життя сотень тисяч людей.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Суспільство, із заголовком: "У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС".

Матеріал підготував(-ла): Ольга Булова

Новину опубліковано: 12 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Інфляція в Україні сповільнюється: що відбувається з цінами і які товари все ще дорожчають

У травні 2026 року інфляція в Україні продемонструвала ознаки уповільнення, однак тиск на споживчі ціни зберігається. Деякі продукти продовжують дорожчати, тоді як інші — навпаки дешевшають, формуючи неоднорідну картину на ринку.

Від IT до defense tech: які професії стануть найбільш перспективними після війни

Найдинамічніше в Україні після війни розвиватимуться кілька секторів економіки, серед яких — енергетика, ІТ та інші технологічні напрями.

Скільки українців можуть виїхати після війни: експерт оцінив ризики

Відкриття кордонів для чоловіків після завершення війни не призведе до масового та неконтрольованого відтоку населення, хоча Україну можуть залишити ще близько 1,5–2 мільйонів громадян.

Пенсійна реформа, яка змінить усе: уряд готує нову систему виплат для українців

Україна стоїть на порозі однієї з найбільших трансформацій соціальної системи за останні десятиліття: майбутня пенсійна реформа має запровадити гарантований мінімум виплат, змінити принцип нарахування пенсій та поступово зменшити розрив між найнижчими й найвищими пенсіями. Офіційні деталі вже презен

Уряд готує жорсткіші правила для водіїв після смертельної ДТП у Києві: що зміниться на дорогах

Після резонансної аварії в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, уряд України анонсував посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зокрема за систематичне перевищення швидкості. Нові заходи можуть суттєво змінити підхід до контролю водіїв і фіксації порушень.

Європейські новини:

Туск висунув умову Україні на шляху до ЄС: що може змінити майбутнє відносин Києва та Варшави

Польща підтвердила підтримку євроінтеграції України, але водночас чітко окреслила межі цієї підтримки. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Варшава не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС, однак наголосив: жодних особливих умов чи привілеїв Київ не отримає. На цьому тлі загострилися

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Зеленського можуть позбавити найвищої нагороди Польщі: Навроцький поки не ухвалив остаточного рішення

Президент Польщі Кароль Навроцький поки що не визначився, чи позбавляти президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Питання вже розглянув Капітул ордена, однак остаточне рішення глава польської держави обіцяє ухвалити пізніше.