За даними ООН, лише протягом квітня загинули щонайменше 238 цивільних, ще понад 1400 отримали поранення. Це найвищий місячний показник жертв серед мирного населення з липня 2025 року.
Цифри виглядають особливо показово на тлі того, як за останній рік змінився сам характер війни.
Якщо у перші роки повномасштабного вторгнення головний фокус бойових дій залишався навколо лінії фронту та окупованих територій, то тепер дедалі більше ударів спрямовується вглиб країни — по житлових кварталах, енергетиці, транспортній інфраструктурі та міських системах життєзабезпечення.
ООН прямо говорить про “постійну тенденцію зростання шкоди для цивільного населення”.
Це формулювання добре відображає нову фазу конфлікту.
Росія дедалі активніше використовує масовані комбіновані атаки як інструмент виснаження суспільства. Ударна тактика змінюється: одночасно застосовуються дрони, балістичні ракети, крилаті ракети та хвилі повторних атак.
Мета — не лише фізичне руйнування.
Кремль намагається створити атмосферу постійної нестабільності, психологічного виснаження та відчуття безперервної небезпеки навіть далеко від фронту.
Особливо показовим став останній період.
За останні тижні Україна пережила одну з найбільших повітряних кампаній за весь час війни. Масштаби окремих атак уже вимірюються сотнями дронів за одну ніч.
Ще кілька років тому подібні цифри виглядали б немислимими.
Тепер вони поступово стають новою “нормою” війни.
Саме про це фактично говорила посолка ЄС Катаріна Матернова, коли заявила, що світ починає звикати навіть до атак у 200–300 дронів за ніч.
За попереднім аналізом «Дейком», це одна з найнебезпечніших змін нинішнього етапу війни: масовий терор поступово перестає викликати міжнародний шок, перетворюючись на фонову реальність.
Для Москви це стратегічно важливо.
Росія дедалі менше розраховує на швидкий військовий прорив на фронті й дедалі більше — на довготривале виснаження України: економічне, психологічне та демографічне.
У цьому сенсі атаки на цивільну інфраструктуру стають частиною ширшої логіки війни на виснаження.
Особливу небезпеку створює і масштабування виробництва дронів та ракет у Росії.
Кількість засобів повітряного нападу, які Кремль здатен застосовувати одночасно, суттєво зросла порівняно навіть із 2024–2025 роками. Це дозволяє РФ підтримувати постійний високий темп ударів.
Україна водночас змушена дедалі сильніше розтягувати систему ППО.
Навіть за високої ефективності перехоплення загальний обсяг атак означає, що частина цілей усе одно прориватиметься.
І саме це пояснює зростання кількості жертв серед цивільного населення.
При цьому паралельно змінюється й міжнародне сприйняття війни.
На початку вторгнення кожен великий удар по українських містах ставав глобальною новиною. Тепер навіть масштабні атаки часто швидко зникають із міжнародного інформаційного порядку денного.
Це створює для України новий дипломатичний виклик.
Києву дедалі складніше підтримувати постійний рівень міжнародної мобілізації навколо війни, коли сама війна перетворюється для зовнішнього світу на затяжний і звичний конфлікт.
Водночас цифри ООН показують: попри інформаційну втому світу, інтенсивність російського терору не зменшується.
Навпаки — він стає системнішим, технологічнішим і масовішим.
