Недофінансування "Укренерго" ставить під загрозу стабільність енергосистеми України: експерти б’ють на сполох

Нестача коштів у НЕК "Укренерго" може обернутися проблемами не лише для самого системного оператора, а й для всієї енергетичної системи країни. Фахівці попереджають: в умовах війни, постійних атак на енергетичну інфраструктуру та дефіциту маневрових потужностей фінансові труднощі компанії здатні



Недостатнє фінансування НЕК "Укренерго" створює серйозні ризики для роботи всієї Об’єднаної енергосистеми України. Таку думку висловив голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський, наголосивши, що проблема виходить далеко за межі фінансового стану окремої компанії.

За його словами, оператор системи передачі виконує критично важливі функції для стабільного функціонування енергосистеми, а тому будь-які фінансові обмеження безпосередньо впливають на надійність енергопостачання по всій країні.

«Це однозначно питання надійності всієї енергосистеми, а не фінансового стану окремої компанії», – підкреслив експерт.

Чому роль "Укренерго" є стратегічною

НЕК "Укренерго" забезпечує передачу електроенергії магістральними мережами, підтримує баланс між виробництвом і споживанням електроенергії, здійснює диспетчерське управління енергосистемою та координує роботу різних видів генерації.

Фактично саме від діяльності системного оператора залежить безперервна робота української енергосистеми. Компанія відповідає за організацію передачі електроенергії між регіонами, закупівлю електроенергії для покриття технологічних втрат та проведення розрахунків між учасниками ринку.

Тому будь-які фінансові труднощі оператора можуть мати наслідки не лише для галузі, а й для економіки держави загалом.

Борги замість вирішення проблем

Соколовський наголошує, що недостатнє фінансування не усуває витрати компанії, а лише відкладає їх вирішення, накопичуючи борги та створюючи дефіцит ресурсів.

За його словами, якщо тариф не покриває фактичних витрат, це не означає, що ці витрати зникають. Вони трансформуються у фінансові зобов’язання, які з часом лише зростають.

«Недостатній тариф не скасовує реальні витрати – він перетворює їх на борги та дефіцит», – пояснив експерт.

У результаті під загрозою можуть опинитися закупівлі електроенергії для компенсації технологічних втрат, підтримання балансу системи, виконання диспетчерських функцій та своєчасні розрахунки між учасниками ринку.

Війна посилює ризики для енергетики

Ситуація ускладнюється тим, що українська енергетична інфраструктура вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни.

Регулярні атаки на об’єкти генерації, підстанції та мережі потребують значних фінансових ресурсів для оперативного ремонту та відновлення пошкодженого обладнання.

За словами Соколовського, якщо можливості системного оператора будуть обмежені через нестачу фінансування, це автоматично означатиме менше коштів на аварійно-відновлювальні роботи та модернізацію мереж.

В умовах, коли енергосистема змушена працювати на межі своїх можливостей, навіть незначні фінансові обмеження можуть мати відчутні наслідки для надійності електропостачання.

Питання національної безпеки

Експерт переконаний, що проблему фінансування "Укренерго" слід розглядати не як корпоративний чи бухгалтерський виклик, а як складову енергетичної безпеки держави.

Стабільна робота системного оператора має критичне значення для функціонування промисловості, транспорту, медичних закладів, об’єктів критичної інфраструктури та оборонного сектору.

«У воєнних умовах, коли система і так працює на межі через дефіцит маневрових потужностей та постійні атаки, недофінансування оператора системи передач – це не локальна проблема, а прямий ризик для стабільності енергопостачання по всій країні», – наголосив Соколовський.

Тариф можуть підвищити вже з липня

На тлі дискусій щодо фінансового стану компанії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), запропонувала переглянути тариф на передачу електроенергії.

Згідно з проєктом рішення, з 1 липня 2026 року тариф НЕК "Укренерго" може зрости з 742,91 грн до 903,53 грн за МВт·год.

Прихильники такого кроку вважають, що це дозволить забезпечити належне фінансування системного оператора та знизити ризики для роботи енергосистеми. Водночас представники бізнесу звертають увагу на можливий вплив підвищення тарифу на собівартість продукції та витрати підприємств.

Попри це, більшість експертів сходяться на думці, що стабільне функціонування "Укренерго" є одним із ключових факторів енергетичної стійкості країни. В умовах війни та постійних викликів для енергетичного сектору забезпечення достатнього фінансування системного оператора залишається питанням не лише економіки, а й національної безпеки України.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Фінанси, Суспільство, із заголовком: "Недофінансування "Укренерго" ставить під загрозу стабільність енергосистеми України: експерти б’ють на сполох".

Матеріал підготував(-ла): Олег Діденко

Новину опубліковано: 16 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

На 4,5 тисячі не прожити: нові соціальні виплати в Україні викликали гостру критику економіста

Влада готує масштабну реформу соціальної підтримки, яка має об'єднати кілька видів допомоги в одну базову виплату. Однак експерти вже б’ють на сполох: запропоновані суми значно нижчі за реальний прожитковий мінімум і можуть виявитися недостатніми для забезпечення навіть базових потреб українців.

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Інфляція в Україні сповільнюється: що відбувається з цінами і які товари все ще дорожчають

У травні 2026 року інфляція в Україні продемонструвала ознаки уповільнення, однак тиск на споживчі ціни зберігається. Деякі продукти продовжують дорожчати, тоді як інші — навпаки дешевшають, формуючи неоднорідну картину на ринку.

Від IT до defense tech: які професії стануть найбільш перспективними після війни

Найдинамічніше в Україні після війни розвиватимуться кілька секторів економіки, серед яких — енергетика, ІТ та інші технологічні напрями.

Скільки українців можуть виїхати після війни: експерт оцінив ризики

Відкриття кордонів для чоловіків після завершення війни не призведе до масового та неконтрольованого відтоку населення, хоча Україну можуть залишити ще близько 1,5–2 мільйонів громадян.

Пенсійна реформа, яка змінить усе: уряд готує нову систему виплат для українців

Україна стоїть на порозі однієї з найбільших трансформацій соціальної системи за останні десятиліття: майбутня пенсійна реформа має запровадити гарантований мінімум виплат, змінити принцип нарахування пенсій та поступово зменшити розрив між найнижчими й найвищими пенсіями. Офіційні деталі вже презен

Європейські новини:

Туск висунув умову Україні на шляху до ЄС: що може змінити майбутнє відносин Києва та Варшави

Польща підтвердила підтримку євроінтеграції України, але водночас чітко окреслила межі цієї підтримки. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Варшава не блокуватиме переговори про вступ України до ЄС, однак наголосив: жодних особливих умов чи привілеїв Київ не отримає. На цьому тлі загострилися

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Зеленського можуть позбавити найвищої нагороди Польщі: Навроцький поки не ухвалив остаточного рішення

Президент Польщі Кароль Навроцький поки що не визначився, чи позбавляти президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Питання вже розглянув Капітул ордена, однак остаточне рішення глава польської держави обіцяє ухвалити пізніше.