У Верховній Раді України вибухнув новий суспільний та політичний скандал після провального голосування за законопроєкт про декриміналізацію виробництва та поширення порнографії за участю повнолітніх людей. Документ, який викликав гострі дискусії у суспільстві ще до розгляду у парламенті, не зміг набрати необхідної кількості голосів.
За ухвалення законопроєкту проголосували лише 207 народних депутатів, тоді як для прийняття рішення потрібно щонайменше 226 голосів. При цьому проти документа виступили лише п’ятеро парламентарів. Ще близько 60 депутатів взагалі не взяли участі у голосуванні, що фактично і стало головною причиною провалу ініціативи.
Одразу після результатів голосування автор законопроєкту, народний депутат Ярослав Железняк, жорстко розкритикував позицію парламенту. У своєму Telegram-каналі він заявив, що в сучасній Україні людей і надалі можуть ув’язнювати на строк до семи років лише за те, що дорослі люди надсилають одне одному інтимні фотографії.
За словами депутата, ситуація виглядає абсурдною для європейської держави у 2026 році. Він також додав, що значна частина парламенту, на його думку, продовжує мислити категоріями “середньовічної інквізиції”.
Сам законопроєкт передбачав скасування кримінальної відповідальності за ввезення, виробництво та поширення порнографічного контенту, якщо йдеться про повнолітніх осіб і добровільну участь. Наразі відповідальність за такі дії передбачена статтею 301 Кримінального кодексу України.
Максимальне покарання за цією статтею — до семи років позбавлення волі.
Прихильники декриміналізації наголошують, що чинне законодавство давно не відповідає сучасним цифровим реаліям. Вони звертають увагу на те, що кримінальні справи нерідко відкриваються навіть через приватний контент, знайдений під час обшуків, або через продаж інтимних фото та відео у Telegram.
За офіційними даними, щороку в Україні відкривають близько 1,5 тисячі кримінальних проваджень за виробництво порнографії за участю повнолітніх осіб.
Водночас більшість таких справ стосується не масштабного нелегального бізнесу чи організованих студій, а окремих людей, які публікують або продають контент для дорослих через інтернет-платформи.
Окрему хвилю дискусій викликає і ситуація з платформою OnlyFans. Раніше повідомлялося, що українські автори контенту лише за 2023 рік заробили на платформі понад 131 мільйон доларів.
При цьому, за оцінками експертів, через страх кримінального переслідування люди декларують лише невелику частину своїх реальних доходів.
Саме цей аргумент прихильники декриміналізації називають одним із ключових. На їхню думку, держава опинилася у суперечливій ситуації: з одного боку, виробництво такого контенту вважається кримінальним злочином, а з іншого — податкові органи вимагають сплачувати податки з отриманих доходів.
Крім того, автори законопроєкту переконують, що криміналізація ринку створює сприятливий ґрунт для корупції.
Нещодавно цю тему знову активно обговорювали після того, як правоохоронці викрили корупційну схему у Національній поліції. За версією слідства, окремі посадовці могли отримувати хабарі за “прикриття” діяльності офісів, які займалися поширенням контенту відвертого характеру в інтернеті.
Попри провал голосування, автори законопроєкту вже заявили, що не збираються відмовлятися від цієї ініціативи.
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що документ повторно винесуть на розгляд парламенту вже під час наступної сесії.
За його словами, боротьба з корупцією та лицемірством у цьому питанні продовжиться.
Водночас противники декриміналізації переконані, що легалізація такого контенту може негативно вплинути на моральний клімат у суспільстві та створити нові ризики, пов’язані із захистом неповнолітніх та контролем за поширенням інтимних матеріалів.
Саме тому тема порнографії залишається однією з найбільш суперечливих у сучасній українській політиці. Для одних це питання прав людини, свободи вибору та сучасного законодавства. Для інших — моральні межі, які держава не повинна переступати навіть в умовах цифрової епохи.
Однак уже зараз зрозуміло: після провального голосування дискусія лише набирає обертів, а сама тема ще неодноразово повернеться до парламентської зали та суспільного порядку денного.
