«Російський Starlink» уже в космосі: 16 супутників “Рассвет” і нові плани викликали дискусію про загрози для України

Росія заявляє про розвиток власної супутникової інтернет-системи, схожої на Starlink, і вже вивела на орбіту перші 16 апаратів програми «Рассвет». Водночас український фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Флеш) зазначає: проєкт перебуває на початковій стадії, а його реальні військові



Розвиток космічних технологій дедалі більше стає частиною глобального технологічного та військового суперництва. Після стрімкого поширення системи Starlink, яка забезпечила мобільний супутниковий інтернет у зонах бойових дій, інші держави також активізували власні програми створення подібних мереж.

Однією з таких програм є російський проєкт «Рассвет», який позиціонується як аналог глобальних супутникових систем зв’язку. За наявною інформацією, на орбіті вже перебувають перші 16 супутників цього комплексу. Проте експерти наголошують: це лише стартовий етап, який не дозволяє забезпечити повноцінне глобальне покриття.

Український спеціаліст із радіотехнологій, радник міністра оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», зазначає, що Росія закономірно рухається у напрямку створення власної супутникової системи зв’язку, адже потреба у стійкому каналі передачі даних у сучасній війні є критичною.

За його словами, було б помилково вважати, що країна не працює над такими технологіями. Водночас експерт підкреслює: нинішній етап розвитку проєкту не свідчить про його готовність до масштабного військового використання.

Флеш звертає увагу на ключовий технічний аспект: для стабільного глобального супутникового інтернету потрібні сотні апаратів. За різними оцінками, мінімально необхідна кількість становить 200–250 супутників, тоді як для повноцінної системи — значно більше.

Згідно з озвученими планами, у перспективі Росія може вивести на орбіту спочатку близько 300 супутників, а згодом розширити угруповання до приблизно 1000 апаратів. Однак експерти підкреслюють, що подібні космічні програми часто стикаються з технічними, фінансовими та часовими затримками, тому реальні строки реалізації залишаються невизначеними.

Окремо обговорюється питання можливого військового застосування таких систем. Теоретично супутниковий інтернет може використовуватися для передачі даних у бойових умовах, зокрема для координації безпілотних систем або швидкої передачі інформації на великі відстані.

Водночас Флеш зазначає, що на даному етапі це радше гіпотетичні сценарії. Поточна кількість супутників не дозволяє забезпечити безперервний зв’язок, оскільки кожен апарат перебуває в зоні видимості лише короткий проміжок часу.

Експерт також звертає увагу на складність організації реального бойового використання таких систем. За його словами, навіть у випадку технічної можливості підключення супутникового зв’язку до окремих засобів ураження, це потребує надзвичайно складної координації та стабільної орбітальної інфраструктури.

Флеш наголошує, що будь-яке масштабне військове застосування супутникової системи можна буде відстежити через аналіз трафіку, розвідувальні дані або технічні сліди використання обладнання.

Водночас він визнає, що потенціал розвитку таких технологій у довгостроковій перспективі не можна ігнорувати. Супутниковий зв’язок стає одним із ключових елементів сучасної військової інфраструктури, і держави, які зможуть створити власні системи, отримають стратегічну перевагу.

Окремо експерт скептично оцінює можливість швидкої протидії подібним проєктам. Він нагадує, що навіть значно більш розвинені системи, такі як Starlink, залишаються технічно складними для нейтралізації.

Водночас, за його словами, нинішній етап розвитку «Рассвету» не створює негайної критичної загрози, оскільки система перебуває лише в тестовій фазі.

Додаткові оцінки експертів у сфері кібербезпеки також свідчать, що створення повноцінного аналога Starlink є надзвичайно складним завданням навіть для країн із потужною технологічною базою. Це потребує не лише запуску супутників, а й розвиненої наземної інфраструктури, програмного забезпечення та стабільного виробництва компонентів.

Таким чином, поява перших супутників «Рассвет» радше демонструє стратегічні наміри, ніж реальну оперативну готовність системи. Водночас розвиток цього напряму залишається фактором, за яким уважно стежать експерти, враховуючи його потенційний вплив на майбутні технологічні та військові баланси.


Ця новина була опублікована у розділі: Технології, Думка, Аналітика, із заголовком: "«Російський Starlink» уже в космосі: 16 супутників “Рассвет” і нові плани викликали дискусію про загрози для України".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 03 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.



Публікації, які можуть Вас зацікавити:

Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»