Світ без механізму примусу: як Україна намагається вибудувати систему майбутніх репарацій
Питання компенсації збитків, завданих війною, залишається одним із найскладніших у сучасному міжнародному праві. Попри масштабні руйнування та величезні фінансові втрати, у світі досі немає дієвого механізму, який дозволяв би примусово стягувати репарації з держави, що завдала шкоди.
Про це заявила заступниця керівника Office of the President of Ukraine Ірина Мудра під час обговорення теми відшкодування збитків бізнесу та громадянам, постраждалим унаслідок війни.
Чому нинішні виплати не є репараціями
За словами Мудрої, нинішні державні виплати постраждалим громадянам в Україні не слід розглядати як репарації у міжнародно-правовому сенсі. Це, радше, форма внутрішньої підтримки, яку держава надає своїм громадянам у межах власних фінансових можливостей.
Фактично йдеться про добровільну допомогу, яка не замінює майбутнього міжнародного механізму компенсацій і не означає виконання обов’язків іншої сторони конфлікту.
Відсутність механізму примусового виконання
Однією з ключових проблем, на яку звертає увагу українська сторона, є відсутність у світі ефективного інструменту, який би дозволяв змусити державу-агресора компенсувати завдані збитки.
Навіть рішення міжнародних судових інстанцій, за словами Мудрої, не завжди мають практичний механізм примусового виконання. Це стосується і практики European Court of Human Rights, який міг ухвалювати рішення про компенсації, але не мав достатніх інструментів для їхнього фактичного стягнення.
Саме тому, наголошують в Україні, виникла необхідність створення нового міжнародного підходу до питання репарацій.
Міжнародна ініціатива та роль ООН
Правова основа для формування майбутнього компенсаційного механізму була закладена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, ухваленою у 2022 році. Цей документ підтримала значна кількість держав і він став відправною точкою для створення системи, яка має забезпечити фіксацію та подальше відшкодування збитків.
Україна разом із міжнародними партнерами працює над формуванням інституційної структури, яка включатиме реєстрацію втрат, оцінку збитків і майбутній механізм виплат.
Масштаби втрат України
За оцінками World Bank та Європейської комісії, прямі збитки України вже перевищують 195 мільярдів доларів. Якщо враховувати втрати економіки, інфраструктури, бізнесу та витрати на відновлення, загальна сума може сягати понад 650 мільярдів доларів.
Ці цифри продовжують зростати, оскільки руйнування інфраструктури та економічні втрати тривають.
Реєстр збитків як основа майбутньої системи
Ключовим елементом майбутнього компенсаційного механізму є Реєстр збитків, до якого вже зараз фіксуються відповідні дані про втрати громадян, бізнесу та держави.
Цей інструмент має стати базою для подальшого розгляду заяв і формування претензій у міжнародній компенсаційній системі. Паралельно триває робота над створенням спеціальної компенсаційної комісії, яка розглядатиме подані заяви та визначатиме розмір відшкодувань.
Довгий шлях до міжнародних репарацій
Українська позиція полягає в тому, що всі задокументовані збитки мають бути в майбутньому пред’явлені як рахунок для компенсації. Однак шлях до цього є складним і довготривалим, адже міжнародне право наразі не має повноцінного інструменту для примусового виконання таких рішень.
Фактично йдеться про створення нової глобальної моделі, яка має вперше системно підійти до питання відшкодування збитків, завданих масштабною війною.
Висновок
Заява Ірини Мудрої підкреслює головну проблему сучасної міжнародної системи — відсутність дієвого механізму примусового стягнення репарацій. Україна намагається змінити цю ситуацію, формуючи нову правову та інституційну базу для майбутніх компенсацій.
Цей процес є довготривалим, але, за словами українських посадовців, він є критично важливим для забезпечення справедливості та відновлення країни після масштабних руйнувань.