61% українців погоджуються на припинення вогню: вирішальною умовою стали європейські війська біля фронту

Нове опитування КМІС показало, що більшість громадян України готові підтримати припинення бойових дій за нинішньою лінією фронту лише за наявності реальних безпекових гарантій. Найвищу підтримку отримав сценарій із розміщенням військ європейських країн поблизу фронту.



Переважна більшість українців готова підтримати припинення вогню за нинішньою лінією фронту, але лише за умови, що країна отримає надійні гарантії безпеки. Саме такий висновок випливає з результатів нового соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у травні–червні 2026 року.

Опитування демонструє важливу тенденцію: після понад чотирьох років повномасштабної війни українське суспільство залишається відкритим до пошуку шляхів завершення бойових дій, однак категорично не готове погоджуватися на сценарії, які не гарантують захисту від нової агресії з боку Росії.

Соціологи запропонували респондентам чотири різні сценарії можливого припинення вогню. У кожному з них передбачалося, що бойові дії зупиняються на поточній лінії фронту, а Росія продовжує фактичний контроль над захопленими територіями без їхнього міжнародного визнання. Водночас головною відмінністю між сценаріями були саме безпекові гарантії для України.

Результати показали чітку закономірність: чим сильнішими є гарантії безпеки, тим вищою стає підтримка суспільства.

Найменше довіри викликав сценарій, за якого війна припиняється без будь-яких гарантій безпеки та без додаткової військової чи фінансової допомоги. У цьому випадку 61% українців категорично відкинули б таку пропозицію. Лише 32% готові були б погодитися на подібний варіант, причому переважно без особливого ентузіазму.

Ці цифри свідчать про глибоке усвідомлення громадянами ризиків. Українці добре пам’ятають попередні домовленості, які не змогли забезпечити тривалий мир, а тому не вірять у можливість стабільного припинення бойових дій без конкретних механізмів стримування нової агресії.

Дещо кращі результати продемонстрував сценарій із так званою символічною присутністю європейських військових. За цією моделлю війська країн Європи розміщувалися б на території України, але далеко від фронту та без права брати участь у бойових діях у разі нового нападу.

Такий варіант підтримали 42% опитаних, тоді як 49% виступили проти нього. Хоча рівень схвалення виявився вищим, ніж у випадку повної відсутності гарантій, більшість українців все ж не вважає символічну присутність іноземного контингенту достатнім запобіжником.

Помітно більше довіри викликав сценарій, який передбачає масштабне посилення обороноздатності України за рахунок ресурсів союзників. Йдеться про значні обсяги фінансової допомоги, постачання сучасної зброї, ракетних систем та іншого озброєння.

У цьому випадку вже 53% респондентів висловили готовність підтримати припинення вогню, тоді як 37% залишилися категорично проти. Таким чином, вперше кількість прихильників суттєво перевищила кількість противників.

Однак найбільшу підтримку серед усіх запропонованих варіантів отримав сценарій, який соціологи назвали «Європейський щит». Він передбачає розміщення військових підрозділів країн Європи поблизу лінії фронту з чітким зобов’язанням брати участь у відбитті можливого нового вторгнення Росії.

Саме цей варіант підтримали 61% українців. Категорично відкинули його лише 33% респондентів.

Фактично результати дослідження демонструють, що для більшості громадян ключовим фактором є не саме припинення вогню, а впевненість у тому, що воно не стане лише короткою паузою перед новою фазою війни. Українці готові розглядати навіть складні компроміси, якщо вони супроводжуються дієвими гарантіями безпеки.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що результати опитування вкотре спростовують поширені міфи про нібито небажання українців шукати шляхи до миру. За його словами, суспільство демонструє готовність до конструктивного діалогу та навіть до складних рішень, однак не готове жертвувати власною безпекою та майбутнім держави.

Соціологічне дослідження проводилося з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 2007 дорослих громадян України, які проживають на територіях, що контролюються урядом.

Особливістю дослідження став метод розщепленої вибірки. Респондентів випадковим чином поділили на чотири групи, кожній з яких пропонувався лише один із можливих сценаріїв припинення вогню. На кожен сценарій відповідали приблизно 500 осіб. Такий підхід дозволив більш об’єктивно оцінити реакцію громадян на різні моделі завершення війни та зрозуміти, які саме гарантії вони вважають переконливими.

Попри складні умови воєнного часу, результати опитування дають чіткий сигнал як українській владі, так і міжнародним партнерам. Суспільство не відкидає можливість припинення бойових дій, але очікує реальних механізмів захисту держави. Саме тому сценарії з конкретними безпековими гарантіями отримують значно вищу підтримку, ніж будь-які пропозиції, що передбачають лише формальне припинення вогню.

Дослідження також показало, що питання майбутньої безпеки України залишається для громадян не менш важливим, ніж питання завершення війни. І саме від наявності надійних гарантій залежатиме готовність суспільства підтримувати можливі мирні домовленості в майбутньому.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Суспільство, Думка, із заголовком: "61% українців погоджуються на припинення вогню: вирішальною умовою стали європейські війська біля фронту".

Матеріал підготував(-ла): Олена Тяткіна

Новину опубліковано: 11 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Інфляція в Україні сповільнюється: що відбувається з цінами і які товари все ще дорожчають

У травні 2026 року інфляція в Україні продемонструвала ознаки уповільнення, однак тиск на споживчі ціни зберігається. Деякі продукти продовжують дорожчати, тоді як інші — навпаки дешевшають, формуючи неоднорідну картину на ринку.

Від IT до defense tech: які професії стануть найбільш перспективними після війни

Найдинамічніше в Україні після війни розвиватимуться кілька секторів економіки, серед яких — енергетика, ІТ та інші технологічні напрями.

Скільки українців можуть виїхати після війни: експерт оцінив ризики

Відкриття кордонів для чоловіків після завершення війни не призведе до масового та неконтрольованого відтоку населення, хоча Україну можуть залишити ще близько 1,5–2 мільйонів громадян.

Пенсійна реформа, яка змінить усе: уряд готує нову систему виплат для українців

Україна стоїть на порозі однієї з найбільших трансформацій соціальної системи за останні десятиліття: майбутня пенсійна реформа має запровадити гарантований мінімум виплат, змінити принцип нарахування пенсій та поступово зменшити розрив між найнижчими й найвищими пенсіями. Офіційні деталі вже презен

Уряд готує жорсткіші правила для водіїв після смертельної ДТП у Києві: що зміниться на дорогах

Після резонансної аварії в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, уряд України анонсував посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зокрема за систематичне перевищення швидкості. Нові заходи можуть суттєво змінити підхід до контролю водіїв і фіксації порушень.

Європейські новини:

У Німеччині різко зросла кількість українців призовного віку: скільки їх зараз і що пропонує ЄС

За останні 16 місяців у Німеччині суттєво збільшилася кількість українських чоловіків призовного віку. На тлі цього в Євросоюзі обговорюють можливі зміни правил тимчасового захисту для частини українських громадян.

Зеленського можуть позбавити найвищої нагороди Польщі: Навроцький поки не ухвалив остаточного рішення

Президент Польщі Кароль Навроцький поки що не визначився, чи позбавляти президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди країни. Питання вже розглянув Капітул ордена, однак остаточне рішення глава польської держави обіцяє ухвалити пізніше.

Чи реально вступ України до ЄС до 2030 року? У Брюсселі зробили важливу заяву, яка змінює очікування

У Європейському Союзі прокоментували перспективи членства України та можливий горизонт до 2030 року. Попри відсутність фіксованих дат, європейські посадовці визнають: за умови успішного виконання реформ Україна справді може бути готовою до вступу вже до кінця десятиліття.