Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар зробив резонансну заяву щодо закупівель російської нафти після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Під час виступу у Фінляндії він заявив, що Індія купувала російську нафту не лише через її доступність і вигідну вартість, а й тому, що Сполучені Штати нібито самі закликали Нью-Делі збільшити такі закупівлі для стабілізації світового енергетичного ринку.
Чому Індія почала активно купувати російську нафту
За словами Джайшанкара, після запровадження західних санкцій проти Росії у 2022 році ситуація на світовому нафтовому ринку суттєво змінилася.
Європейські країни почали скорочувати закупівлі російської нафти та активніше переорієнтовуватися на постачання з Близького Сходу. У результаті традиційні постачальники Індії стали менш доступними, а російська нафта залишалася однією з найдешевших пропозицій на ринку.
«Тоді США прямо попросили Індію купувати російську нафту, щоб стабілізувати нафтовий ринок», — заявив глава індійського МЗС.
Він наголосив, що для будь-якої держави ключовими факторами залишаються ціна та доступність енергоресурсів.
«Я купую нафту з огляду на вартість і доступність», — підкреслив Джайшанкар.
Росія стала одним із головних постачальників для Індії
Після початку санкційної кампанії проти Москви Індія перетворилася на одного з найбільших покупців російської нафти.
Як пояснив міністр, на той момент значна частина доступної на світовому ринку сировини походила саме з Росії. Водночас країни Європи активно закуповували нафту з Близького Сходу, яка раніше традиційно постачалася до Індії.
«Обставини підштовхнули нас у певному напрямку», — зазначив він.
Саме тому індійські нафтопереробні компанії почали активно використовувати можливість купувати російську нафту зі значними знижками порівняно зі світовими цінами.
Критика санкційної політики США
Джайшанкар також розкритикував підхід Вашингтона до санкцій щодо російського енергетичного сектору.
На його думку, дискусії навколо закупівель російської нафти часто супроводжуються подвійними стандартами та політичними оцінками, які не завжди відповідають реальній ситуації на ринку.
«Не вдаваймо, що тут ідеться про якийсь великий принцип», — заявив він.
Очільник індійської дипломатії додав, що питання енергетичної безпеки для багатьох країн має практичний характер і пов’язане насамперед із забезпеченням власної економіки доступними ресурсами.
«Я не думаю, що доречно робити з цього питання показну моральність», — наголосив Джайшанкар.
Чому США були зацікавлені у стабільних цінах
Після початку повномасштабної війни та введення санкцій західні країни зіткнулися з ризиком різкого зростання цін на нафту.
Щоб уникнути глобального дефіциту сировини та стрибка цін на паливо, країни G7 запровадили механізм цінової стелі на російську нафту. Його метою було скорочення доходів Москви без вилучення великих обсягів російської нафти зі світового ринку.
У такій ситуації закупівлі російської сировини такими великими імпортерами, як Індія та Китай, фактично допомагали підтримувати стабільність глобального енергетичного ринку та стримувати різке подорожчання енергоносіїв.
Попит на російську нафту починає слабшати
Водночас останнім часом ситуація на нафтовому ринку змінюється.
Згідно з даними галузевих джерел, російська нафта марки Urals почала продаватися зі знижками щодо еталонного сорту Dated Brent у портах Індії та Китаю через послаблення попиту з боку азійських нафтопереробних заводів.
Аналітики зазначають, що ринок поступово адаптується до нових умов, а конкуренція між постачальниками нафти знову посилюється.
Що означає заява Індії
Слова Джайшанкара можуть посилити дискусію щодо реальної ефективності санкційної політики Заходу проти Росії.
Фактично Індія відкрито заявила, що її рішення купувати великі обсяги російської нафти було продиктоване не лише економічною вигодою, а й прагненням уникнути глобальної енергетичної кризи. Ба більше, за словами міністра, такий підхід підтримувався самими Сполученими Штатами.
Ця заява вкотре демонструє складність сучасного енергетичного ринку, де політичні рішення часто змушені враховувати економічні реалії та потребу зберігати стабільність світової економіки.
