Питання вартості лікарських засобів залишається одним із найболючіших для українців. На тлі постійного зростання цін багато споживачів звикли вважати, що саме аптечні мережі отримують найбільшу вигоду від продажу медикаментів. Проте нові дані дослідження свідчать про іншу картину.
Згідно з аналізом фармацевтичного ринку, на який посилається видання NV.Бізнес із посиланням на дані Proxima Research, найбільшу частку у формуванні кінцевої вартості лікарських засобів займають саме виробники. Їхня частка становить 71,8% від ціни препарату, яку бачить покупець на полиці аптеки.
Для порівняння, дистриб’ютори, які займаються доставкою та постачанням ліків, формують лише 5,9% кінцевої вартості. Частка аптечних мереж становить 22,3%.
Такі цифри демонструють, що переважна частина ціни закладається ще на етапі виробництва препарату. Саме виробник визначає значну частину майбутньої вартості медикаменту, яка потім проходить через ланцюг постачання до кінцевого споживача.
Фахівці зазначають, що структура ціноутворення у фармацевтичній галузі є значно складнішою, ніж може здатися на перший погляд. У вартість виробництва входять витрати на дослідження, розробку нових препаратів, закупівлю сировини, виробничі процеси, контроль якості, сертифікацію та виконання регуляторних вимог.
Саме тому виробники традиційно займають найбільшу частку в структурі ціни лікарських засобів. Водночас кінцевий покупець найчастіше взаємодіє саме з аптекою, через що суспільна увага нерідко зосереджується на роздрібному сегменті ринку.
У матеріалі NV.Бізнес також звертають увагу на роль сучасних аптечних мереж у забезпеченні доступності ліків для населення. Зокрема, мережевий формат роботи дає змогу оптимізувати низку процесів, що впливають на якість обслуговування та наявність препаратів.
Однією з ключових переваг великих аптечних мереж є централізовані закупівлі. Завдяки цьому компанії можуть ефективніше планувати поставки, формувати необхідні запаси та забезпечувати стабільне постачання лікарських засобів навіть у регіонах зі складною логістикою.
Не менш важливу роль відіграє й побудована система логістики. Великі мережі мають можливість координувати переміщення товарів між складами та аптечними закладами, що дозволяє оперативно реагувати на зміну попиту та уникати дефіциту популярних препаратів.
Також централізація процесів сприяє зниженню операційних витрат на транспортування та зберігання продукції. У результаті це допомагає підтримувати широкий асортимент лікарських засобів і забезпечувати їхню доступність для споживачів у різних куточках країни.
Особливого значення такі механізми набули в умовах повномасштабної війни, коли логістичні маршрути неодноразово змінювалися, а частина інфраструктури зазнавала пошкоджень. Незважаючи на ці виклики, аптечний сектор продовжив роботу, забезпечуючи населення необхідними медикаментами.
Експерти наголошують, що питання формування цін на ліки не можна розглядати через діяльність лише одного учасника ринку. На кінцеву вартість впливають одразу кілька ланок — виробники, дистриб’ютори, аптечні мережі, а також державне регулювання, валютний курс, вартість імпортної сировини та інші економічні фактори.
Водночас наведені дані демонструють, що саме виробники мають найбільший вплив на кінцеву ціну лікарських засобів. Частка аптек, хоча й залишається суттєвою, є майже втричі меншою за частку виробничого сектору.
На сьогодні тема доступності ліків залишається однією з найважливіших для українських споживачів. Вартість медикаментів безпосередньо впливає на можливість громадян отримувати необхідне лікування, особливо в умовах економічних труднощів та зростання витрат домогосподарств.
Саме тому дискусія щодо механізмів ціноутворення у фармацевтичній галузі продовжує залишатися однією з центральних тем для ринку, держави та суспільства. Нові дослідження допомагають краще зрозуміти, як саме формується ціна ліків і які учасники ланцюга мають найбільший вплив на суму, яку в підсумку сплачує покупець в аптеці.